Видання «Апостроф» поговорило про перспективи законопроєкту № 8371 з начальником відділу співпраці з релігійними спільнотами Державної служби України з етнополітики та свободи совісті В’ячеславом Горшковим.

Міжнародні зобов’язання України, в тому числі у сфері свободи віросповідання, є вищими над національним законодавством держави. Тому Горшков вважає, що законопроєкт, підготовлений ДЕСС, який був прийнятий у першому читанні, відповідав цим вимогам. «Той проект, який готувався на виконання указу президента про впровадження рішення РНБО, відповідав чіткому завданню: розробити закон, який би враховував міжнародні зобов’язання України. Ці угоди мають не меншу силу, ніж наші закони».

Співрозмовник «Апострофа» заявив, що поправки, внесені нардепами після першого читання, були покликані на затягування процесу розгляду, а деякі з них настільки радикалізували законопроєкт, що він не витримав би критики з боку міжнародних партнерів. «Справді було багато спаму, спрямованого на те, щоб цей процес затягнути. Деякі правки були занадто радикальними і не враховували міжнародні зобов’язання. Зараз Україна в процесі євроінтеграції, відбувається скринінг українського законодавства на відповідність європейським нормам», - заявив Горшков.

Співробітник ДЕСС вважає, що законопроєкт, розроблений ними і проголосований в першому читанні, якраз відповідав усім міжнародним вимогам. «Той закон, який розроблявся урядом, який був проголосований у першому читанні, пропонував конкретний механізм втілення. Більше того - ті норми, які були запропоновані, відповідали міжнародним стандартам, відбувалися численні комунікації із закордонними сторонами, було розуміння з їхнього боку».

Експерт переконаний, що правки, які могли бути проголосовані 23 липня, могли призвести до неможливості виконання закону. «Правки, подані до другого читання, містять положення, які суперечать міжнародним зобов’язанням. Ми не уявляємо, якщо ці правки будуть проголосовані, як ми зможемо цей закон захистити. Крім того, як цей закон буде виконуватись? Чи не перетвориться він на мертвий закон?»

Також, законопроєкт 8371 в чинній редакції, у разі його прийняття, викличе судові позови проти України в в ЄСПЛ, рішень котрого ми дотримуємось: «Чи не буде це ганьбою для України, коли люди виграватимуть позови і українській державі треба буде компенсувати це грошима?»

ДЕСС сподівається, що нардепи не прийматимуть закон, який створить більше проблем, аніж рішень.

В’ячеслав Горшков нагадав, що релігійні громади можуть існувати і без державної реєстрації, тому вплинути на них буде ще важче.

Чиновник навів приклад старообрядницької єпархії, яка мала зв’язки із Росією, але розірвала їх не тільки на словах, і тепер ДЕСС і держава не має претензій до них. «Це кейс Київської єпархії Російської старообрядницької церкви. Коли їх митрополит, який у Москві, підтримав "спеціальну військову операцію", то наші старообрядці білокриницької згоди зібралися, написали йому дуже коректного листа, де вказано, що з огляду на вашу політику, ми не можемо бути під вашим підпорядкуванням і проголошуємо курс на автокефалію. Вони подали документи до нашої служби на створення нового об’єднання. Тепер в нас в Україні немає єпархії Російської старообрядницької церкви - є Древлеправославна церква України, яка не має жодного зв’язку з Москвою. Дуже конкретний крок».

Співробітник ДЕСС вважає, що законопроєкт в поточній редакції спровокує довгі судові процеси з тисячами юридичних осіб УПЦ. «Якщо будуть враховані всі правки, з якими ми не погоджуємось, буде набагато більше судової тяганини. Бо будуть позови до міжнародних судів, в яких нам важко буде виправдатись».

ДЕСС наполягає на прийнятті законопроєкту таким, який він був в редакції першого читання. «Загалом ми за те, щоб цей закон прийняли в тому вигляді, який був проголосований у першому читанні або в дуже близькій редакції», - підсумував Горшков.

Нагадаємо, ДЕСС різко розкритикувала останню редакцію законопроєкту, яку Комітет з гуманітарної та інформаційної політики намагався внести до зали на голосування.

Теги: