«Тиждень трьох синодів»: дайджест новин за 21 – 27 жовтня

Туреччина

У центрі уваги по праву був синод Вселенського патріархату, який пройшов 22-24 жовтня. На ньому, як і очікувалось, було розглянуто «українське питання». Попри те, що офіційні релізи патріархату були скупі на інформацію, грецьким («профанарським») агенціям стало відомо з власних джерел про зміст дискусій. Зокрема, «Orthodox Times» опублікувало матеріал, в якому стверджується, що на синоді було представлено 50-сторінковий звіт патріаршої делегації, яка відвідала Київ наприкінці серпня та провела переговори з ПЦУ, УПЦ, УПЦ КП та українською владою.  Результати звіту спричинили напружену дискусію з висновками, що візит делегації не дав позитивних результатів з точки зору перспектив для діалогу між УПЦ та ПЦУ через непоступливу позицію її очільників. За інформацією видання, серед ієрархів Вселенського патріархату лунали доволі радикальні ідеї перезаснування ПЦУ з включенням до неї УПЦ, зокрема шляхом проведення нового об’єднавчого собору з обранням нового, взаємно прийнятного предстоятеля.

Під час засідання також було заслухано думку голови Польської церкви митрополита Варшавського Сави, який начебто запропонував знайти нового предстоятеля для ПЦУ. Оскільки самого Сави на синоді не було, можна припустити, що цю позицію він презентував представникам Вселенського патріархату під час їхніх візитів до Варшави. Це може говорити про те, що Польська церква, попри свою проросійськість, готова піти на певні компроміси та висуває вимоги для визнання об’єднаної ПЦУ.

Синодали також обговорювали взаємну критику предстоятеля ПЦУ та екзарха Вселенського патріархату в Україні єпископа Михаїла Команського. Повідомляється, що митрополит Епіфаній скептично поставився до візиту патріаршої делегації в Київ.  

Ця публікація викликала ажіотаж та одразу ж обросла великою кількістю конспірологічних прогнозів та припущень кадрового характеру, які мають мало спільного з реальністю. Втім, майже всі спостерігачі відзначали, що вірогідність зближення УПЦ та Вселенського патріархату дуже збільшилась. Але подальший хід подій великою мірою залежить від дій керівництва УПЦ.

З усіх інсайдів наразі найбільш вірогідно звучить намір Вселенського патріарха запросити до себе керівників обох конкуруючих церков. Прохання посприяти цьому начебто було озвучено голові МЗС України Андрію Сибізі, який перебував в Стамбулі одночасно з проведенням синоду.

25 жовтня на Фанарі (Стамбул, Туреччина) відбулась зустріч предстоятеля УГКЦ Святослава Шевчука зі Вселенським Патріархом Варфоломієм. Сторони обговорили ситуацію в Україні та домовились про наступні кроки екуменічного діалогу. При цьому Святослав наголосив, що Константинополь є Церквою-Матір’ю для УГКЦ. Ймовірно, це зближення відбувається на фоні складних стосунків УГКЦ та Ватикану, який зайняв непослідовну позицію щодо російсько-української війни.

Україна  

Синхронно з синодом Вселенського патріархату 23 жовтня пройшов синод УПЦ. Різні джерела анонсували розгляд поточного стану УПЦ і обговорення варіантів виходу з кризи, в якій опинилась ця церква. Попри очікування важливих (навіть епохальних) рішень, офіційних релізів після синоду оприлюднено не було. В повідомленні на сайті лише зазначено, що «під час роботи Священного Синоду архієреї розглянули питання церковного життя Української Православної Церкви». Повідомлялось, що синод може підготувати три звернення – до української влади (з вимогою взяти під контроль ситуацію навколо храмів УПЦ), Вселенського патріарха (з проханням стримати ПЦУ від конфліктів) та предстоятелю ПЦУ митрополиту Епіфанію. Але жодних документів так і не було представлено. Втім, через кілька днів було оприлюднено інформацію про призначення на Тульчинську єпархію вікарія митрополита Іонафана, архієпископа Ладижинського Сергія (Аніцоя), якого, за чутками в самій єпархії просили не призначати на цю посаду. Тобто, якеісь рішення прийняті були, але синодали вирішили їх засекретити навіть від більшості власних архієреїв.

В неділю 20 жовтня ПЦУ провела першу літургію в храмі Черкаської єпархії УПЦ, який 17 жовтня за сприяння міської влади та особисто мера Черкас Анатолія Бондаренка було взято під контроль. Для цього було скасовано літургії в інших храмах Черкас. Через кілька днів митрополит УПЦ Феодосій оголосив про відпадіння Бондаренка від церкви. У відповідь мер Черкас заявив, що ніколи не належав до УПЦ. Конфлікт міської влади та Феодосія цікавий тим, що піднімає питання впливу церковних санкцій на рішення державних чиновників. Як відомо, донедавна чиновники були схильні уникати потенційних церковних покарань. Особливо це проявлялось за часів Віктора Януковича. Тепер можна констатувати ймовірність змінення трендів. Втім, на думку низки коментаторів, така «смілива» поведінка мера Черкас може бути пов’язана з його потребою скористатись авторитетом церкви у власних інтересах. Наразі кафедральний собор переводиться в комунальну власність. Ймовірно, це пов’язано з великими фінансовими потребами на його обслуговування.

У Кременчуці скасували заплановане на 27 жовтня богослужіння в Успенському соборі, який 17 жовтня також було переведено в ПЦУ. Рішення про скасування було прийнято щойно через загрозу можливих заворушень між прихильниками двох конфесій — ПЦУ та Української Православної Церкви (УПЦ), які ведуть спір за право користування храмом. При цьому офіційно храм належить ПЦУ. За словами представника ПЦУ, архімандрита Феодосія, ситуація набула напруженості, тож скасування служби допоможе уникнути потенційних конфліктів і забезпечити громадський порядок. Правоохоронці закликали представників обох конфесій сісти за стіл перемовин, аби врегулювати ситуацію мирним шляхом, уникнувши подальшої ескалації напруги серед релігійних громад міста.

Росія

Тим часом пройшов синод РПЦ, на якому було відправлено на спокій багаторічного керівника Донецької єпархії УПЦ митрополита Іларіона (Шукала). Сам він в цей час перебував на лікуванні і про своє «звільнення» дізнався з церковних ЗМІ. За попередньою інформацією, причиною відставки є вперте небажання Іларіона переводити єпархію під пряме підпорядкування патріарха Кирила. Керівництво УПЦ не зреагувало на волюнтаризм росіян, але в біляцерковних ЗМІ було висловлено обурення беспардонними рішеннями синодалів РПЦ в обхід митрополита Онуфрія.

Румунія

26 жовтня в патріаршому соборі Румунської православної церкви в Бухаресті відбулась літургія, присвячена пам’яті святого Димитрія Нового, покровителя Бухареста. Її очолив предстоятель Кіпрської церкви архієпископ Георгій, який привіз до Румунії мощі Лазаря Чотириденного. Під час молитви голова Кіпрської церкви у присутності румунського єпископату пом’янув митрополита Київського і всієї України Епіфанія. Відсутність негативної реакції з боку румун може говорити про те, що така акція була узгоджена протоколом. Проте, клірик Вселенського патріархату Андрій Кураєв пише, що «деякі румунські єпископи заявили свій усний протест».

Того ж дня пройшов синод Румунської церкви, який «з жалем констатував той факт, що українська влада безпідставно відтермінувала на невизначений термін юридичне визнання релігійного об’єднання «Румунська Православна Церква України», хоча останнє виконує всі умови, передбачені чинним законодавством України, та затвердив продовження розгляду в центральних державних органах Румунії та України для вирішення цього законного запиту». Нагадаємо, що той же синод РумПЦ оголосив про плани створення Румунської православної церкви в Україні, до якої б увійшли всі румуномовні громади в юрисдикції УПЦ в якості альтернативи входження до ПЦУ. ДЕСС у відповідь на запит румунських журналістів про можливість реєстрації такої структури пояснила, що для цього немає канонічних підстав. виникає питання, чи узгоджені такі експансіоністські плани РумПЦ з УПЦ. Свого часу УПЦ висловила ними незадоволення, але до скандалу не дійшло.

Напередодні, 21-23 жовтня пройшов візит голови ДЕСС в Румунію, під час якого український чиновник відвідав патріархію. Співставлення цих трьох подій дало привід говорити про те, що РумПЦ не проти визнання ПЦУ – але в обмін на інституційне входження в Україну за дозвілом української влади. Але, скоріш за все, переговорники не змогли дійти згоди з цього питання. Нагадаємо, що після надання томосу ПЦУ румунський синод поставив умовою визнання організацію в межах ПЦУ румунського вікаріату. Така структура була створена, але румунські громади, які наразі знаходятьмся в юрисдикції УПЦ, до вікаріату не перейшли. Очевидно, що РумПЦ вже не вважає вікаріат в підпорядкуванні предстоятеля ПЦУ актуальним проєктом. Крім того, можна припустити, що патріарх Даниїл поставить вимогу і Вселенському патріархату – визнати румунську юрисдикцію над Молдовою.