Офіційний сайт УПЦ опублікував Звернення керівника УПЦ митрополита Онуфрія з нагоди Дня пам’яті жертв голодоморів, який щорічно відзначають в четверту суботу листопада. Раніше Онуфрій заявляв, що голодомор – кара Божа українцям, які відступили від Бога («катюзі по заслузі»). Цього разу він визнав, що загиблі є таки невинними жертвами. При цьому митрополит не уточнив, хто саме спричинив голодомор, але згадав Псалом, в якому цар Давид все одно пояснює свої страждання Божою волею («Ти посилав на мене люту біду»).
Крім того, Онуфрій послався на Біблію, в якій начебто закликається «уникати будь-якої форми пригнічення інших, незалежно від їхнього походження, стану чи світогляду». Можна припустити, що в даному контексті мається на увазі УПЦ, яка зараз, на думку проводу УПЦ, піддається таким же страшним гонінням, які були за часів безбожної більшовицької влади та навіть римських імператорів Діоклетіна або Нерона. Якщо виходити з контексту Звернення, то саме Бог є причиною таких гонінь.
Дорогі брати і сестри! Шановні українці!
Сьогодні ми вшановуємо пам’ять жертв Голодомору і масових штучних голодів страшних трагедій, що забрала життя мільйонів невинних людей, і ми молимося за їхні душі. Це час, коли ми згадуємо ті нестерпні страждання, через які пройшли наші предки, і не можемо залишити без уваги біль їхніх родин.
Цей біль є частиною нашої історії, і ми, як велика християнська родина, повинні пам’ятати ці уроки, щоб не допустити повторення подібних жахів. Вшанування пам’яті жертв Голодомору — це не лише національний пам’ятний день в Україні як згадка про минуле, а й молитва за ближніх, любов і милосердя, які ми маємо нести в цей світ, бо так заповідав нам Господь наш Іісус Христос. Святе Письмо неодноразово вказує нам про важливість справедливості та поваги до людської гідності й закликає уникати будь-якої форми пригнічення інших, незалежно від їхнього походження, стану чи світогляду.
«Ти посилав на мене люту біду, але знову оживляв мене і з безодні землі виводив мене… Ти втішав мене, тому буду прославляти Тебе знову між народами» (Пс. 70, 20-22). У моменти страждання ми маємо спиратися на Божу силу, яка дає нам надію і спокій у найважчі часи. Слід пам’ятати, що Бог не залишає нас, навіть коли настають найтяжчі моменти життя. Божа присутність у серці кожного з нас є тим світлом, яке освітлює шлях через темряву.
Дорогі брати і сестри! Ми покликані пам’ятати не тільки про минуле, але й про те, як ми можемо допомогти тим, хто страждає сьогодні. Вшанування пам’яті жертв Голодомору — це наша молитва про мир, про любов до ближнього, про підтримку один одного, про недопущення беззаконних діянь минулого в нашому теперішньому. Адже саме в нашій єдності, у вірі й надії на Бога, ми можемо знайти справжню силу для того, щоб зцілити рани минулого і будувати боголюбиве майбутнє.
23 листопада 2024 року
Теги:
dutchak1 написал: