Сьогодні християни візантійського обряду — православні і греко-католики — святкують Вхід Господній до Єрусалима, або Вербну неділю, що відкриває собою Страсний тиждень. Цього дня освячують пальмове листя, вербу чи зелене листя інших дерев.
Вхід Ісуса Христа до Єрусалима напередодні страждань описаний усіма чотирма євангелістами. Ісус повелів учням знайти молодого віслюка, на якого ще ніхто не сідав. Верхом на осляті Ісус увійшов до Єрусалима, а народ разом із дітьми, зустрічаючи Ісуса, постилали на Його шляху свої одежі та пальмове листя, вітаючи: «Осанна сину Давидовому! Благословен, хто йде в ім’я Господнє! Осанна в вишніх!»
Свято Входу Господнього до Єрусалима — одне з дванадцяти головних свят візантійської традиції. Воно безпосередньо пов’язане з попереднім днем – Лазаревою суботою, спомином про воскрешення Ісусом праведного Лазаря. Обидва дні мають спільний тропар, в якому прославляється воскрешення Лазаря як прообраз майбутнього загального воскресіння та вітання переможця смерті Ісуса зеленим листям та вигуками «осанна».
Перші зображення Входу Господня до Єрусалима відомі з IV століття.
У IX-XII ст. в Софії Константинопольській Лазарева субота, пов’язана із святом Входу в Єрусалим, була днем хрещення дітей.
У Московії з XVI і до часів Петра Першого велике значення придавали символічній процесії на осляті. Під час цього чину московський патріарх чи архієрей, тримаючи в руках хрест, їхав через місто верхом на «осляті» — часто замість віслюка використовували нарядженого коня, якого вів за узду цар чи хтось із знаті. Перед віслюком везли прикрашене та обвішане солодощами вербне дерево, гілля з якого роздавалося людям після завершення чину.
Теги:
dutchak1 написал: