Керуючий Львівською єпархією УПЦ (МП) єпископ Філарет (Кучеров) пояснив в інтерв’ю "Православному оглядачу" різницю між УПЦ у складі РПЦ і УГКЦ у складі РКЦ, повідомляє "Релігія в Україні".
- Як єпископ, я завжди чітко всім пояснюю, що УПЦ дійсно є складовою частиною РПЦ, але на правах «Широкої Автономії», яка дозволяє самокерування. І здійснюється воно українським Священним Синодом та українським Архієрейським Собором на чолі з Предстоятелем УПЦ. Необхідно говорити про дійсний статус, яким володіє Церква сьогодні, а це більше, ніж статус, який має навіть автономна або самокерована Церква. Це реальна самостійність і незалежність в управлінні – саме так говорить Статут нашої Церкви.
За таким самим принципом, на думку владики Філарета, живе і Греко-Католицька Церква:
- Вона так само Українська Церква, але водночас є канонічним підрозділом Римо-Католицької Церкви, і я в цьому не бачу жодної проблеми, бо так склалося протягом часів та історії. Але, якщо порівняти статус УПЦ в складі РПЦ і статус УГКЦ в складі РКЦ, то УПЦ є більш самостійною і незалежною в управлінні.
Єпископ також додав:
- І всім чітко зрозуміло, що УПЦ може стати незалежною, навіть в понятті автокефалії, а УГКЦ не може стати повністю незалежною, навіть якщо набуде статус Патріархату. Але припустимо, що УГКЦ все ж захотіла стати самостійною - тоді повністю зміниться її еклезіологія.
На здивування журналіста, що в Ужгороді архімандрит УПЦ служить панахиду за Романом Шухевичем, а в Донецьку – вірні йдуть з хресним ходом на честь 400-ліття дому Романових, єпископ відповів:
- Це, напевно, ще раз може засвідчити різноманітність свідомості українців та сприйняття ними подій минулого. Будь-які історичні вподобання, це власні переконання людини, які треба сприймати і навіть поважати, бо ми живемо в демократичній державі. Інше питання, щоб ці вподобання не переростали в політичну агресію щодо тих, хто не проділяє твою точку зору на минуле.
Єпископ також висловив жаль з приводу того, що досі не отримав відповіді на його відкритий лист до глави УГКЦ Святослава (Шевчука), в якому привертав увагу на деякі провокаційні та образливі публікації, які з’явилися на греко-католицьких ресурсах щодо УПЦ. "Одного разу я написав листа римському папі Іоанну Павлу Другому. То навіть від нього відповідь я отримав", - сказав владика Філарет.
Теги:
Серед прав римського єпископа є різні - є й такі, які він посідає як патріарх Заходу, і вони не поширюються на Східні Церкви. Є й такі, яких римські єпископи набули на протязі історії Церкви, але яких вони не мали в Церкві до Великого Розколу, і їх можна відмінити. Знову-таки, потрібно дискутувати про конкретний обсяг прав римського єпископа, але спочатку потрібно визнати, що першість - а саме так перекладається латинське слово "пріматус" потребує певних прав для свого здійснення.
Щодо папи Гонорія, то він помилився і був справедливо засуджений Вселенським Собором, що підтвердила й сама Римська Церква через його наслідників, повністю схваливши рішення Шостого Вселенського собору. Але справа Гонорія не є такою простою, як здається на перший погляд. По-перше, він навряд чи був єретиком, хоча - скоріш за все, несвідомо, дійсно своїми висловлюваннями підтримав єресь монофілітів (монотелетів). По-друге, не можна переносити СЛОВОЗВУЧАННЯ Ватиканського догмату 19-го ст. в 7-ме століття, бо папа Гонорій і не підозрював, що колись буде такий догмат. Можна вважати його листи приватною думкою чи щонайбільше позицією одного з єпископів, але папа точно не мав наміру виступати непомильним вчителем вселенської Церкви. Так що випадок Гонорія не є вагомим аргументом проти непомильності папи.