У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
16 12 2011 Андрій Реутов
«Велика» церква Богородиці, закладена 1073 р. у Печерському монастирі, стала однією з найвидатніших пам'яток давньоруської архітектури. Вона набула значення програмного твору для цілої епохи. Величезний духовний авторитет Печерського монастиря обумовив те, що його головний храм правив за взірець для багатьох наступних будівель.
16 12 2011 Ольга Гуманова
У людей, приходящих в храм впервые, нередко складывается впечатление о церкви как о «собрании женоненавистников». Часто рассказывают такого рода истории: «Мужу моему ни разу никто в Церкви не сделал замечания. А я как зайду, так и крещусь неправильно, и стою не так, и свечи не так зажигаю и не туда ставлю, и одета не по форме, и выражение лица у меня неподобающее».
16 12 2011
Церковь «Свет жизни» в Полтаве, Украина, 4 декабря провела богослужение в африканском стиле.
16 12 2011 Сергей Болотов
В центре внимания С.В. Болотова – обстоятельства и причины проведения важнейших событий религиозной жизни СССР последних лет Второй мировой войны. Автор статьи не ограничивается примером из истории Русской Церкви, но обращается также к опыту Армянской Апостольской Церкви и советских мусульман.
16 12 2011 Борис Бахтєєв
Навіть тих, хто з симпатією ставиться до московського Патріарха, побачене у фільмі «Патріарх» мало б шокувати. Продовження дискусії.
16 12 2011 Николай Климов
На фотовыставке "Битва за Москву – первый шаг к Победе", проходящей в эти дни в Москве в объединении "Фотоцентр", 7 декабря состоялась презентация двухтомного альманаха "Сибиряки в битве за Москву". Обширный раздел книги, озаглавленный "Святая Русь", посвящён вкладу РПЦ МП в достижение победы СССР во Второй мировой войне.
16 12 2011 архімандрит Авакум (Давиденко)
16 12 2011 Юрий Москаленко
21 февраля 1613 года, 395 лет назад, Земский Собор постановил избрать на царство Михаила Федоровича Романова. 16-летний сын боярина Федора Никитича Романова и его супруги Ксении Шестаковой оказался той компромиссной фигурой, которая если и не устроила абсолютно все враждующие между собой стороны, то вызвала наименьшие нарекания. Во многом благодаря тому, что все понимали – страной он будет править номинально, а главную политику в государстве будет определять его отец митрополит Филарет.
15 12 2011
Дослідження, проведене Університетом Нотр-Даму, показує зріст афро-американської спільноти у Католицькій Церкві США. Темношкірі католики не лише мають значний вплив у єпархіях Сполучених Штатів, але й борються за громадські права і ведуть екуменічний діалог із «темношкірими протестантськими церквами».
15 12 2011 Денис Мандзюк
Прижиттєвих портретів Маркіяна Шашкевича не збереглося. Коли 1893 року готувалися до перепоховання поета, організатори замовили портрет у випускника Віденської академії мистецтв Миколи Івасюка. Той створював його за фотографією сина Шашкевича — Володимира, який був схожий на батька. Сучасники вважали роботу Івасюка (праворуч) невдалою — надто простакуватий вигляд мав на ній ”будитель Руси”. До святкування 100-річчя народження Шашкевича новий портрет (ліворуч) створив найуспішніший тоді львівський художник — Іван Труш. Позував йому священик Теодозій Лежогубський — той був родичем Маркіяна Шашкевича по материній лінії. Цей портрет вважається найбільш правдоподібним.
15 12 2011 Оксана Добрикова
В более развернутом литературном изложении ее биография выглядит так. В далеком 945 году жил-был князь Игорь. И была у него жена. Князь был дюже жадный и как-то решил дважды налоги собрать с одного юридического лица. Лицо обиделось и коварно убило сборщика налогов. Ольга узнала об этом, и история мести ее была зафиксирована в «Повести временных лет» талантливым летописцем.
15 12 2011 архімандрит Авакум (Давиденко)
До хору багатьох голосів нинішнього пишучого люду я вирішив додати свій і поміркувати над вченням про кінець видимого часу (церковний термін «вчення про кінець» позначений грецьким словом - есхатологія): про те, що земля та діла на ній не вічні, що прийде такий час, коли годинник всесвіту зупиниться.
15 12 2011 Беседовала Любовь Дубова
Об истории единственного в Киеве храма Украинской Православной Церкви в честь св. апостола Андрея, апостольском служении и князе Аскольде, об особенностях храмов — больших и не очень, а также о регентах с неформальной внешностью, — об этом и многом другом в преддверии дня памяти апостола Андрея Первозванного мы беседуем с настоятелем храма в честь апостола Андрея в Печерском районе Киева и главой Издательского отдела УПЦпротоиереем Владимиром Савельевым.
15 12 2011 Жанна Кормина
Осенью 2008 г. в храме Равноапостольной Ольги под Санкт-Петербургом появилась икона, на которой были изображены святая Матрона Московская (1881–1952) и И.В. Сталин (1878–1953). Первой об этом сообщила национал-патриотическая газета "Завтра", опубликовавшая интервью с автором идеи и заказчиком этого иконописного изображения настоятелем храма игуменом Евстафием (Жаковым). В краткой преамбуле к интервью газета писала: Сталин теперь — в одной из церквей.
15 12 2011 Дмитро Лиховій, Леся Шовкун
Так склалося, що могили видатних діячів українського руху ХХ століття — здебільшого не в Україні, а розкидані по Західній Європі. Симон Петлюра спочив у Парижі, там же поховано й Нестора Махна. Могила Володимира Винниченка — в Мужені, що на Лазуровому узбережжі Франції. Степан Бандера і Ярослав Стецько — в Мюнхені, Андрій Мельник — у Люксембурзі, Євген Коновалець — у Роттердамі. На мюнхенському цвинтарі «Вальдфрідгоф» був похований наступник Петлюри на чолі Директорії Андрій Лівицький (згодом його останки перепоховали у Баунд–Бруці під Нью–Йорком — у ще одному великому некрополі ідейної української діаспори).
14 12 2011
Господи, я прошу не о чудесах и не о миражах, а о силе каждого дня. Научи меня искусству маленьких шагов.
14 12 2011
В 2011 г. в Греции многократно возросло число ограблений монастырских и приходских храмов.
14 12 2011
Факультет богослів’я Оксфордського університету збирається покінчити із віковою традицією і вже не пропонуватиме вивчення чистого богослів’я. Минулого тижня на засіданні вченої ради було прийнято рішення змінити назву факультету (на Факультет богослів’я та релігії), а також бакалаврського ступеня з богослів’я та релігії. Метою такого рішення було привернути зацікавлення факультетом потенційних студентів, в т.ч. атеїстів.
14 12 2011 Роман Лункин
На фоне лояльного нашистского марша барабанщиков, жалко, что без факелов, а также массовых задержаний на митинге на Чистых прудах 5 декабря и жестокого разгона демонстрации на Триумфальной площади 6 декабря, участники которых выступали против нечестно проведенных выборов, позиция православного духовенства особенно интересна. Впервые с начала ХХ века представители духовенства в России заявляют о кризисе доверия к власти, к системе власти и к институтам как о проблеме нравственной.
14 12 2011 Беседовала Валерия Посашко
Многие из нас крещены во младенчестве. У всех есть крестные, хотя мы можем даже не знать, кто они. «Крестный» часто превращается в современном сознании в некое почетное звание, культурный рудимент. И все же как быть, если вас зовут стать им? Кто может быть крестным, а кто — не может ни при каких обстоятельствах? Ограничивается ли его роль участием в Таинстве, и что он должен делать после? Обычай крестить младенцев — какой в нем смысл? И должен ли быть крестный у взрослого? Своим взглядом на тему Крещения и крестных родителей делится протоиерей Алексей Уминский.
14 12 2011 Андрей Нефедоров
Обзор реакции православной блогосферы на события 4-10 декабря в России.
14 12 2011 Андрей Десницкий
«Один священник на проповеди говорил, что большинство из нас не видят в Евангелии личности Христа, и тогда, если Он не становится для нас самым близким, нам трудно исполнять заповеди, трудно любить. Я крестилась 20 лет назад, все эти годы хожу в храм, причащаюсь, читаю Евангелие — но я не вижу в Евангелии живого Богочеловека, скорее какую-то схему и свод законов. Только в описании крестных страданий Христос становится близок лично мне, в остальном я Его не вижу. А есть ли в Евангелии Христос как личность?» (Из письма в редакцию).
14 12 2011 Беседовал Максим Балаклицкий
«Конечно, мы верим, что ситуация в нашей стране улучшится – когда Христос придет». Интервью с адвентисткой Оксаной Ярыной, воспитательницей троих приемных детей.
13 12 2011
В связи с тем, что до сих пор нет никакой реакции Патриарха Кирилла на общественные волнения в России, связанные с фальсификацией парламентских выборов в пользу провластной партии, с инициативой проведения интернет-акции "Попроси Патриарха обличить ложь выборов" выступил 8 декабря в своем блоге на сайте Радио "Эхо Москвы" православный религиовед Валерий Отставных.
13 12 2011 Владимир Рогоза
Личная жизнь первых российских царей была окружена определенной таинственностью, но выбор невесты всегда проводился публично и становился важным государственным событием.
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. 
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
dutchak1 написал: