Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

5207
yo-syf [профіль]

[color=#003300][/color]
Среди суеты, бумажни, психоза скандальных разборок, наглой толпы и городской метушни, где никто никому не нужен ВДРУГ - "і опустились на коліна три волхви..." - "а в яслах тихо спить Іешуа"...
И ты завороженно останавливаешся. А дальше не отрывая глаз от текста послушно идешь дальше, дальше ... Рождество. Тут и сейчас. А ты и забыл.
Трогательно, по-детски чисто и мудро, удивительно красиво тебе об"ясняют - "святой день, сем"я, вишни, хлеб..." И вдруг понимаешь - ты на древней земле, и по этой земле тоже проложена дорога в Эдем. И мы и не заметили. Или забыли. Свои корни забыли. Спасибо, что вовремя напомнили.
Потрясающие стихи. Ритм - как магия древней колыбельной. Их можно перечитывать до бесконечности. Ощущение, что мне приоткрыли дверь в вечность.

5206
lara1751 [профіль]

Господь народжується, щоб спасти кожного з нас: перед ним клякають на коліна й освічені волхви, й прості пастушки, я теж вклоняю коліна перед малятком Ісусом, що приносить у світ не осуд за мої провини, а любов, таке незахищене почуття, яке однак має безмежну силу й перемагає все. Божа любов зв’язує та оберігає родину, в українській традиції (за дивовижне змалювання якої особиста подяка авторці), вона виливається на подорожнього (незнайому, чужу людину), яку запрошує до себе родина та ділить з нею несказанну радість від народження Спасителя. Після цієї статті я запитую себе, а чи я розділила, передала радість іншим людям, яким можливо ні з ким зустріти Різдво чи я в складі тих фарисеїв, що вітають виключно тільки членів своєї родини.
Велике спасибі авторці ще за момент дослідження етимології української мови, що зберігає культуру християнства та дохристиянської традиції, але ми зазвичай користуючись нею зовсім не помічаємо цього. Я ніколи не замислювалась над тим, що слово „покрів-ля” означає „покрів Божий”, та знову й знову, на цей раз в нашій рідній мові, нагадує нам про величну, нескінченну Божу любов, що покриває та захищає родину.

5205
annaa83 [профіль]

Дякую авторці за таку статтю сповнену любові та особлива подяка адміністрації сайту, що вона з’явилась саме на Різдво, свято яке відкриває пришестя Любові у світ. Господь відкрив нам „Одкровення любові”, як влучно називає це автор, й перед таким Одкровенням, Предвічною таїною ми можемо лише опуститися на коліна. Ісус настільки любить нас, що стає для нас хлібом, тобто дає нам те, без чого ми не можемо існувати. Але зі своєї неосяжної любові Він дає нам набагато більше: не просто хліб, а „Хліб життя”. Це поважне відношення до хліба в українській культурі фантастично розкривається у статті, коли подаються заборони у ставленні до хлібу.
Різдвяний хліб не можна вживати без примирення, без покаяння, сповіді, а в наш складний час ми все рідше згадуємо про це. Ще раз дякую за розкриття змісту українських традицій з точки зору християнства та за показ нерозривного зв’язку християнської та дохристиянської спадщини українського народу у фокусі народження Спасителя, Предвічної Любові!

5204
rada [профіль]

ЛАНА ПИСАЛА НА ДРЕВНЕМ КАК МИР ЯЗЫКЕ - ЯЗЫКЕ ЛЮБВИ. К СВОЕЙ ЗЕМЛЕ, К СВОЕМУ НАРОДУ, К СВОЕМУ РОДУ И К ТОМУ, КОГО ОНА НАЗЫВАЕТ НА ДРЕВНЕАРАМЕЙСКОМ - ИЕШУА!
СИЛЬНОЕ ЛИЧНОСТНОЕ НАЧАЛО, СИЛЬНЫЙ СТЕРЖЕНЬ, МОЩНЕЙШИЙ ЯЗЫК СТИХА!
СИЛЬНЫЕ СЛОВА ВСЕГДА ЗВУЧАТ ТИХО!

5203
menix [профіль]

та не, на лучший текст не тянет, слишком уж местячково и сиюминутно. последний абзац разве что.

5202
webpadre [профіль]

Замечательно! Расслышать бы...

5201
Юлия З. [профіль]

Ничем не хуже Шмемана, и ничем нехуже о.Мещеринова)

5200
igor_ivanovih [профіль]

Не, пан админос, ты ничего не понял! Дело не в фольклорных моментах.
Просто возникло ощущение, что я всего этого хочу.
Хочу всей этой выпечки, хочу чтоб любимые руки все это для меня хоть когда-нибудь испекли. Хочу, чтоб все церковные и библейские сложности мне растолковали так же тихо и просто как имя Исуса и призвание Иосифа в этой статье.
Да много чего вдруг захотелось.

5199
Татьяна, УПЦ КП [профіль]

И, вот, уже размером ненависти мерится истинность веры в Того, кто есть любовь

Сказано хорошо. Точно. Считайте, родилась новая цитата.
Краткость статьи дает надежду, что это только задел на будущее, в будущем автор разразится чем-то серьезным на эту тему.

5198
Гліб Коваленко [профіль]

Отлично! Там в прошлые годы были тоже хорошие у Володи медитации по поводу Рождества. ДУмаю их тоже надо было бы опубликовать. Ничем не хуже Шмемана. :)

5197
Братчик [профіль]

quote]Щодо тези про Давіда та Голіафа, то я би так сказав: Голіаф уже до вас у хату заліз, вже в ній хазяйнує. А давід сховався за піччю, їсть вареники і розмірковує - навіть не вилазячи звідси і не виходячи на прю, а роблю корисне діло - піднімаю національний дух, національного виробника вареників стимилюю. ...

- :))) Дійсно, ця логіка маразматична і присутня в УПЦ КП.. Особливо мене вбило коли перед виборами президента самі "національно свідомі" священники агітували що Янукович це менше зло ніж Тимошенко (тому шо "мєссія" Ющенко так вважає). А зараз коли вже зрозуміло, що на загальнонаціональному рівні все "просрано" агітують за Тягнибока. Хоча можливо я щось не розумію.. може з логікою у мене проблеми чи ще щось.. Коротше "національні давіди" вирішили перечекати Голіафа на "місцевому" рівні, як УАПЦ, сховавшись за пічкою, там тепло.. дійсно ситно.. мухи не літають.. Це загальноісторична національна українська логіка. І нічого тут не поробиш..

5196
adminos [профіль]

Благодарим читателей за теплые отклики. Статья вполне вписывается в формат фольклорно-этнографических исследований украинских традиций до- и христианского периода. Для нашего неконфессионального сайта действительно интересная тема.

5195
Гліб Коваленко [профіль]

Ось людина чесно пише про ситуацію в УГКЦ
https://theology.in.ua/ua/bp/discussions/theme/39807/
В українських протестантів - схожа на УГКЦ ситуація
В РПЦ є криза трохи інша - вони дають квартири і т.д. якщо повертаєшся і працюєш в ОВЦС або патріархії, але народ не дуже хось хоче, доводиться їм значних зусиль докладати.

Ось приклад для дискусії, для розуміння ситуації як вона є, а "взагалі". Хоча чи діждемося змін на краще - не знаю.
Щодо тези про Давіда та Голіафа, то я би так сказав: Голіаф уже до вас у хату заліз, вже в ній хазяйнує. А давід сховався за піччю, їсть вареники і розмірковує - навіть не вилазячи звідси і не виходячи на прю, а роблю корисне діло - піднімаю національний дух, національного виробника вареників стимилюю. ...

5194
Братчик [профіль]

#RE 14 - Я до того, шо коли є алюмінівая лопата то це значить хоч щось є. Вон Давід на Голіафа взагалі з пращой поліз. А алюмінівая лопатв це навіть краще чим праща.

Переводили на українську в основному семінаристи та миряни, потім патр. Філарет особисто редагував. Дещо навіть з грецької альтруїстами. А по іншому просто не могло бути. Академія в Лаврі залишилась, монашество тоді майже все в МП було. Так шо "хвалюсь" я не якістю, а звертаю увагу на те, що люди працюють так як можуть. Могли б краще, зробили б краще.

5193
Татьяна, УПЦ КП [профіль]

Понятно. Пойду наводить мосты. Если все получится - свистну.

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...