Заява СВР РФ проти Вселенського Патріарха: що саме сталося і чому це важливо для України
14 01 2026
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
Тім, дякую за розлогу відповідь, я розумію те що ви написали. але погодьтеся, формально неправильно: один день вимагати перейменування УПЦ в РПЦвУ, а в другий день нарікати що УПЦ - недостатньо захищає українські інтереси.
З приводу багатоголосся погоджуюся з Ванею. Я розумію людей з одною і з другою позицією, так як маю таких родичів і друзів. І не погоджуюся ніким з них пожертувати. Нехай будуть всі позиції, а єднає нас спільна Чаша і добрі діла.
Человек (хотел он того или не хотел) воспринял на себя образ Божий. Бог -Творец, и мы такие же. (только,конечно же, масштабы несоизмеримы). Но такие же творцы. И то,что мы творим - для нас важно и выражение "вложил душу" во чтото - не пустое выражение.По себе сужу и по другим людям, которые реально(а не для потрендеть)
чемто занимались, потом были отодвинуты от первоначального направления деятельности и переведены на другое направление. Да, может быть не менее интересное и значимое направление. Но всёже - разве после того,как заботы переменились - вдруг перестало предыдущее быть важным? да ни за что!
Филарет вовсе не идиот, он лишь типичный византийский епископ. Но и он -человек. И все мантры про "самодостаточность раскола" упёрлись в то,что за КП пошла определённая часть религиознонастроенного населения. произошли какието перераспределения среди проукраинских униатов, УАПЦ, экзархата...но время идёт,а процентное соотношение в этом перераспределении так и не изменилось. Пропаганда пропагандой,а реалии в нормальной организмции всегда хорошо отслеживаются и анализируются. Реалии таковы, что без фактического признания остальными ПЦ -киевский патриарх всего лишь глава большушей религиозной организации с непонятным статусом вне этого государства и формой одежды внешне напоминающей византийскую. Потому были и продолжаются подпольные переговоры между Киевом и Константинополем и т.д. и т.п.
потому говорить о том,что "УПЦ- Київська,українська церква" в КП не могут. УПЦ завязана на Москву. и елси для католического мира привязка к Папе -догма, то в православном привязка к заграничному патриарху - атавизм. хоть нравится это комуто хоть не нравится. С другой стороны УПЦ говорит"ми - українська церква! " и раз за разом преподносит из подполья вот такие вот прикольные документы. Что уже само по себе не оставляет возможности молчать её критикам: какие вы ещё украинцы, если либо внаглую идёте вслед гос.врагу либо просто ввообще не имеете права голоса при принятии каких либо значимых решений?????!
Филарет создал УПЦ такой , какой она есть. добился для неё автономии, добивался (но сделал ряд ошибок) для получения полной независимости. Он вложил в это свои силы, лишился всего в той структуре, которой отдал 50 лет своей жизни и был вторым-третьим человеком среди миллионов членов. Это нельзя водночасье перечеркнуть. и какието посрердственные сравнения с полупротестантскими течениями (коих сейчас как тараканов) по меньшей мере странны.
Я понимаю и УПЦ, которой вобщемто и ответить толком нечем, которая избрала давным давно путь многоголосья -для одних она вещает одно,для других другое....но в век инета нельзя долго людей считать недоразвитыми, заигрывать по очереди со всеми,как делал Кучма. ни к чему позитивному это не приведёт.
Тім, я просто будую звичайну блок-схему. Якщо КП вважав нас українською Церквою, то який тоді сенс їх розколу? А якщо вважав, що ми московська церква в Україні, то чому тоді з регулярною частотою кричать , що в нас забирають якісь права і ми когось зраджуємо. Яке їм тоді діло до "розборок" всереді московської церкви. Не логічно.
Ми ж не ліземо, наприклад до протестантів, і не відслідковуємо їх стосунки з їх американськими центрами. Це просто не цікаво.
пока абсурд, время от времени, в Вашей голове.
Я пока оставлю в стороне фактическую часть вышеуказанной темы: что конкретно было принято Синодом УПЦ и какой именно Устав был зарегистрирован в ЕГРЮЛ РФ под таким то номером. У меня нет ни возможности ни желания изучать этот вопрос по сути.
Что же касается Вашего "возмущения", то оно по меньшей мере странно. Филарет, после того как стал де-факто руководителем КП и наплевал на свои ранее озвучиваемые взгляды на жизнь (отношение к РПЦ, к УАПЦ, а униатам и прочая..) -занял проукраинскую позицию. Для византийского христианства это норма (увы) - ложиться под госвласть той страны, на территории которой ты живёшь. Что Филарет что Кирилл -одинаково. Кому не лень -см. ЖЖ Кураева.
Не суть важно,что двигало Филаретом - личные обиды, ограничение возможностей "развернуться и показать".... Он всё время называл вещи своими именами: его любимый экзархат (в угоду ему же и под него же переименованный в УПЦ) всегда смотрел смотрит и будет смотреть в угоду Москве. Он и сам точно так же этим занимался долгие годы. и по этому же принципу подбирал кадры. других кадров ему бы и не согласовали.
И если западенскиориентированный БМВ (он сильно не скрывал своих симпатий ко всему украинскому даже в брежневские годы, в отличие от донбасяка Филарета) опираясь на свой авторитет и опыт мог хотя бы чтото нивелировать в этой игре "Москва-Киев", то Онуфрий (которого Филарет не успев рукоположить почти сразу начал перемещать заштат за деятельность против себя - промосковскую деятельность) этим заниматься принципиально не будет. Остальным оно надо ещё меньше.
Но речь была именно о том,что все эти 25 лет УПЦ (устами своих официальных и полуофициальных лиц) тренвердила: "УПЦ - єдина українська церква! Церква українського народу! ніякому зовнішньому впливу вона не підвладна!"
реалии же біли гораздо прозаичнее.
Так что с того,что Филарет в расколе? речь то не о Филарете, а о том,что как трендели ранее в УПЦ о своей укр.идентичности - , так и трендят. И как служили Москве так и продолжают служить. и будут продолжать дальше.
Я даже(вобщемто) обвинить таковых людей не могу: жили годами/десятилетиями в типично российских монастырях с полумонархическими бредовыми идеями. Ещё со времён Союза. Там воспитывались и воспитывали подрастающее поколение. Стали властью(епископами) - они просто не могут изменить своё мышление. Для них всё это украинское -чуждо. Разве что для проформы колядки под Рождество пропеть в каф.соборе. Всё, на что они способны без возникающей внутри брезгливости. Они -такие. и такими помрут. И только тогда,когда они помрут -чтото изменится.
Евреев помнится, водили 40 лет по участку пути,где пешкарусом при наличии минимума пищи можно пройти за полгода. Да ещё время останется на турпоходы по местным достопримечательностям. Но ходили они 40 лет. для чего? да для того самого: чтобы вымерло поколение людей, прислуживающих фараонам за жратву и иные материальные блага. Ба - даже сам светящийся Моисей в землю обетованную не вошёл,а был погребён у её границы.
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє.
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
Київський Патріархат: передача Кримської єпархії УПЦ (МП) до РПЦ відбулася або за згодою митрополита Онуфрія, або без його відома – за згодою патріарха Кирила