Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

2162
Antigon [профіль]

ПРО ГОЛОВНОГО КРЕМЛІВСЬКОГО ХОЛУЯ В УКРАЇНІ ЛЖЕПАТРІАРХА ФІЛАРЕТА:https://www.ut.net.ua/art/166/0/2297/
о.Михайло 21.03.2009 22:21
Москві мабудь треба молитися за здравіє Філарета,бо за його життя ніколи єдиного православія в Україні не буде.Філарет-то найбільший і найголовніший козир Москви! Не дуже здивуюся,якби з”ясувалося,що “операція Філарет” була інсперована російськими спец-службами для розвалу української автокефальної ідеї та заради недопущення об”єднання українських церков та отримання законної автокефалії.Факти принаймні про це свідчать.

2161
читатель комментов [профіль]

fran (T?), со стороны кажется, что вы "зазнайка" с серьезными комплексами. Беретесь судить о "научности", о "богословах", "учебных кормушках", "мученичестве", "голодоморе", не зная темы. Это даже не критика, а неприкрытый цинизм. Чувствуется, что вы далеки от христианства и запутались в своем комментаторстве. Лучше уж пишите свою "Исповедь", а церковь с ее несовершенными, но спасенными людьми оставьте в покое. Предоставьте говорить об этом представителям церкви, задавайте вопросы, высказывайте свое мнение профана, но не лезьте туда, где ничего не понимаете...

2160
cергій [профіль]

...прочитал статью...напрашивается аналогия из басни Крылова про Моську и Слона.Иерархи УАПЦ не любят Патриарха Филарета похлеще московских владык.Самого Мефодия не поминает добрая половина приходов УАПЦ... зайдите на их сайты----столько злобы на УПЦ КП и его Предстоятеля.Вольно или невольно, но все время подыгрывают МП.

2159
прот.Євген [профіль]

Прошу редакторів виправити опечатку. Авторка книги не Леся, а Оксана Хомчук. дякую

2158
Читач 2.0 [профіль]

Мефодій так не говорить. Це однозначно не його манера, це хтось йому в чергове написав текстик.

2157
Chitach [профіль]

Суть інтервью можна звести до того, що УАПЦ - канонічні розкольники, а КП - неканонічні. "Вони кака, а ми - цяця".

2156
Татьяна, УПЦ КП [профіль]

проблема ведь не в РПЦ. Такие же проблемы можно найти в жизни любой поместной церкви на протяжении всей истории, и пример Византии тому свидетельство. Думаю, что вопрос стоит ставить не «кто виноват?», а почему так происходит, в чём причина?
Владимир, понимаете...отделяя отдельных личностей, которые играли огромную роль в жизни Церкви, от самой Церкви, мы по сути не скатываемся ли к райкинскому "кто шил костюм"? один только пуговицы пришивал, другой только кроил,третий кант обрабатывал - а костюм пошит уродливо. И никто ни за что не отвечает!
Значит, надо посмотреть, насколько существующие каноны способны либо построению, либо, увы, разрушению Церкви.Я понимаю, что начнутся помидоры, потому что у нас "обладать каноническим сознанием" - это просто идея фикс. А я смотрю на плоды. Раз, как сказано в Писании, в последние времена люди будут,скажем так, менее духовно ответственны и чувствительны, чем ранее, то каноны, созданные вслед церковной практике (а не впереди нее!), нынешними людьми трактуются и используются скорее во зло, нежели на созидание. А на словах все цитируют каноны, у всех "каноническое сознание"! Вот от этого двоедушия хочется плакать!
Есть основа, которую отменить, усовершенствовать и пересмотреть нельзя - это Святое Писание. Каноны, с моей точки зрения, не являют собой образец такой же богодухновенной деятельности, как Св.Писание. На тот случай, если мне возразят, мол, правила вселенских соборов непреложны - спрошу: почему в нынешней церкви высвячивают священников младше 30 лет (14 прав.Пято-Шестого собора)? Получается,что сама практика требует изменения канонов! Кстати, спокойно относился к возможности канонического усовершенствования и прот.Иоанн Мейендорф.
Увы, с одним "но": нынешние люди действительно менее духовно чувствительны и ответственны, чем отцы церкви...И они могут так поменять каноны, что в результатеспастись сможет только малое стадо да и то как из огня...Замкнутый круг: менять что-то надо, ибо то, что есть, трактуется превратно. Но менять придется именно тем, кто трактует превратно. Не будет ли еще хуже?
Какой выход?

2155
Святослав [профіль]

Чомусь митрополит Мефодій оминув увагою останні коментарі патріарха Філарета щодо відсутності євхаристійного спілкування:
"Багато закидів чути на нашу адресу з приводу того, що ми не маємо євхаристійного спілкування з іншими помісними Церквами. Але не ми розірвали це євхаристійне спілкування, і не з причин віровчительних воно було розірване. Якщо священик через вороже ставлення до парафіянина відлучить його від Причастя – чи відлучає він його від Христа і Церкви? Якщо через дружні стосунки або вигоду таке відлучення визнають й інші священики – чи правдивішим воно стане?"https://www.cerkva.info/2009/12/03/zvernennja_z_privodu_dalogu.html

Без них аналіз позиції патріарха Філарета з цього питання виглядає не обєктивним.

2154
Владимир Мельник [профіль]

> В какой консерватории надо искать ответ, почему у РПЦ такие плоды?
Татьяна, проблема ведь не в РПЦ. Такие же проблемы можно найти в жизни любой поместной церкви на протяжении всей истории, и пример Византии тому свидетельство. Думаю, что вопрос стоит ставить не «кто виноват?», а почему так происходит, в чём причина? Полагаю, что причина трагических разделений и очень многих (если не большинства) проблем скроется в абсолютизации того или иного вопроса, в провозглашении какой-то «незыблемой вечной аксиомы» по некоторым вопросам и суждениям: статус церковного управления, политическая идеология или форма управления, язык, календарь, обряд, вид песнопений, наличие или отсутствие благодати… По каждому из упомянутых вопросов можно написать отдельную статью, показав к каким трагическим последствиям приводила (приводит) его абсолютизация.

Кстати, могу вспомнить и пример из жизни УПЦ КП. В начале 2000х в «Голосі Православ'я» было опубликовано письмо одной верующей, повествующее о том, что она живёт в посёлке, в котором есть храмы УПЦ, а вот храмов УПЦ КП нет, и ближайший находится за тридевять земель, куда добираться чуть ли не целый день с многочисленными пересадками. И автор письма с гордостью сообщает о том, как несколько раз в год совершает эти героические «паломничества», но в «московский храм», расположенный через дорогу, никогда не заходит. Письмо было подано как пример для подражания с хвалебными комментариями, мол, ценой здоровья с трудом, но ходит в свою, а не московскую церковь. Благо, времена такой риторики в УПЦ КП минули (по крайней мере, на официальном уровне). Тем не менее, это также пример абсолютизации юрисдикции, языка… чего угодно, но не Христа.

Кондрату:
Да, Вы правы, проблема в том, что многие не просто отождествляют грязь и ложь, встречающуюся в среди лира, но фактически исповедуют догмат непогрешимости отдельных личностей в церкви (будь-то мирянин, священник или двухпанагийный митрополит). И конечно же, разрушать этот стереотип необходимо!! Пытался внести свою лепту в виде этой и предыдуших статей.
Что до вторжения государства, снова соглашаюсь с Вами, и, приводя исторические примеры также пытался донести чем чревато может быть такое вмешательство.

> В-третьих, а стоит ли единство конфессий той цены, которую политики запросят за это?
Конечно же, все последствия едва ли можно предугадать заранее при любом мероприятии, поэтому риск есть всегда, также, как и добрые плоды. Но можно задаться также вопросом «а стоит ли нынешнее разделение той цены, которую приходится нам платить сейчас?»

Кстати, в контексте озвученных вами проблем нельзя не вспомнить великолепную статью Н. Бердяева «О достоинстве Христианства и недостоинстве Христиан» https://www.krotov.info/library/02_b/berdyaev/1928_024.htm

2153
Татьяна, УПЦ КП [профіль]

Бога народив Сина свого в останню найдовшу ніч року.
Откуда это известно? Существует столько версий о дате
(и особенно годе!)рождения Христа...Мне больше нравится датировка по тому факту, что Захария был священником из Авиевой чреды. По этой версии Иисус родился в феврале или августе. Но между ноябрем и мартом пастухи уже не пасут стадо, а загоняют в стойло. Значит, август. Ну, а самая длинная ночь в году - это чтобы отвлечь христиан от участия в языческих празднованиях Солнца. Большинство церковных праздников "перекрывают" языческие. И календарь тут ни при чем.
Людина від лінощів і зарозумілості своєї створила календар для «зручності».
Вы себе не представляете, сколько нужных вещей создал человек от лени! В том числе и Ваш компьютер...

2152
serhijvs [профіль]

Різдво 7 січня по Григоріянському календарю - яскравий приклад зарозумілості і пихи людської.
Бог сказав: «нехай будуть світила на тверді небесній [для освітлення землі і] для відокремлення дня від ночі, і для знамень, і часу, і днів, і років; і нехай будуть вони світильниками на тверді небесній, щоб освітлювати землю.» (Бут.1, 14-15). Бог – не помиляється.
Людина від лінощів і зарозумілості своєї створила календар для «зручності». І замість покладатися на Бога у вимірюванні часу поклалася на свій «винахід». Людина – вчергове помилилася.
Бога народив Сина свого в останню найдовшу ніч року. Хіба не символічно? Початок відродження світу (надія на весну і літо – на життя після начебто зимової «смерті») символізує початок відродження людства (надія на спасіння – на життя після смерті в гріху).
Саме цю ніч позначала ніч з 24 на 25 грудня першого року Юліянського календаря. Та календар – має ваду. І от вже у 2009 році по Різдву Христовому ніч з 24 на 25 грудня по Юліянському календарю (7 січня 2010 року по Григоріянському календарю) вже не позначає нічого особливого з того, що Бог встановив світилами Своїми. І аж ніяк не позначає чергової річниці миті народження Сина Божого.
Кого ж славимо? Бога і задум Його, чи людську пиху і недосконалість?

2151
Игорь [профіль]

Все оно колется и колется, ибо в свое время отпало от единой вселенской церкви - Католической. И этого процесса раскола не избежать. Православие - это тот же протестантизм, но только с ббольшим историческим антуражем.

2150
Татьяна, УПЦ КП [профіль]

Жаль. Снова цифры, снова советского образца отчеты...Может, добавить, сколько тонн чугуна выплавили монахи по сравнению с 1913 годом, и сколько центнеров рапса вырастили монахини на гектар посевной площади? А спасется тем временем почему-то малое стадо...
Неужели снова соревнуются с РПЦ? Так РПЦ уже пошла в такие дали неведомые, куда там нам!
"РПЦ МП подпишет соглашение о сотрудничестве с Российской федерацией хоккея с мячом"
https://www.portal-credo.ru/site/?act=news&id=75269&cf=
"ПАТРИАРХ ВСТРЕТИЛСЯ С ПРЕДСТАВИТЕЛЯМИ МЕЖДУНАРОДНОЙ ФЕДЕРАЦИИ БАСКЕТБОЛА"
https://www.regions.ru/news/2260785/
Патріарх ...відвідав Донецьку, Горлівську, Сімферопольську, Рівненську, Волинську і Володимир-Волинську єпархії УПЦ
Не обманывайтесь. Он посетил все вышеупомянутые епархии РПЦ. Смотри перечнь епархий РПЦ на сайте Патриархия.ру.

2149
Юрий [профіль]

І що далі? Таке враження, що тут нам "Америку відкрили".....
хотілося б дізнатися як сам автор, а також пан Тереховський живе, бо говорити ми всі вміємо.....

2148
кондрат [профіль]

Звиняюсь - слишком эмоционально написал.
Во-первых - уже стало традицией что вся та грязь которая происходит в среде клира и его сношений с князем мира сего, отождествляется с Церковью.
Может пора ломать такие стереотипы - искушает это многих.
Во-вторых в статье много написано о вторжении государства в церковные дела. Но государство может туда влезть только если его туда пускают. Жила же Церковь первые три века без государственной опеки, страдала, но не пустила политического демона к себе. А потом почему-то христиане слили клир и политику воедино. Вот и пожинаем плоды уже 1600 лет. Об этом тоже следует вспомнить. Это не государство такое плохое - это христиане так опустились.
В-третьих, а стоит ли единство конфессий той цены, которую политики запросят за это? Нужно ли такое единство вообще? Не станет ли это для Украины - выходом на путь ФСБ-МП?

А по поводу личностей - я предлагаю больше их называть, особенно современных, но не отождествлять их с Церковью.

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...