Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

1232
Ігор [профіль]

Вот наш философский ответ на идеологический подход Кураева и компании! Главное, что при таком подходе новая дисциплина не чужда тем дисциплинам, к-е уже читают в ВУЗе как нормативные: философии и религиеведению. И когда сейчас в связи с болонским процесом дисицплины делают синтетическими: читают подряд логику-философию-релиеведение, или логику-философию-релиеведение-кульутрологию, то такая Христианская етика как предлагает Черноморец, вписывается в логику этих дисциплин. В общем, тут новое видение дисициплины, новая аргументация за ее введение на этой основе возможна. Церковные деятели из Академий и синодальных отделов должны были бы за такие новые возможности для проталкивания Хр. етики в ВУЗы ухватиться. Ну а широкой общественности эта статья важна, чтобы увидеть, что в православии возможны и гибкие решения, а не только переломы через колено.

1231
life:) [профіль]

Церковь Востока - это очень интересная Церковь, но почему-то замыкающаяся на одних ассирийцах, т.е. кажется это этническая христианская конфессия. Поэтому хотелось бы чтобы например, если приходы (общины) Церкви действительно ассирийские - то тогда можно называть "Ассирийская", но если например прихожане в большинстве могут оказаться русскими, или украинцами, тогда можеть быть можно выделять такие "автокефалии" внутри Церкви Востока можно называть "Украинская Церковь Востока", или "Русская Церковь Востока" естественно подчинения как верховному епископу - главе Ассирийской Церкви Востока, как сказано в статье эпископу Селевкии-Ктесифона, т.к. его приемственность от ап. Петра более правдоподобна, чем от епископа Римской Церкви (хотя признаться на первый взгляд такие замашки кажутся весьма наивными). Есть много сведений о том, что ап. Пётр действительно после разрушения Иерусалима переселился в Вавилон, поскольку туда ушло большинство евреев, изгнанных из Римской Империи (они ушли в другое государство спасаясь от этнического преследования). Естественным становится то, что и ап. Пётр будучи "апостолом обрезанных", сопутствовали с ними в Вавилон. Например есть книги А. Владимирова "Кумран и Христос", "Апостолы" в которых автор приводит много свидетельств из древнееврейских источников в пользу того, что апостол Пётр жил и умер в Вавилоне, жил там "в башне". Но сказать что в Риме не было апостолов с именем "Симон" также наверно будет очень опрометчиво, но если вспомнить, что среди двенадцати был другой Симон, то вполне возможно что в среде Римской Церкви пришедшего к ним к примеру Симона Зилота Кананита могли воспринять как за Симона Кифу. Я конечно не буду ничего утверждать, но такое вполне могло быть.

1230
Татьяна, УПЦ КП [профіль]

Дорогие братья (и сестры)!
Интересная статья. Но у меня возникают нестыковки. Вот мне хочется в связи с этим спросить: церковные таинства представляют собой самодостаточное и автономное действие Божие в каждом отдельном таинстве, или они все взаимоувязаны? И чем, каким связующим элементом они увязаны?
Условие задачи: крещение у раскольников признается действенным, принятие свящества из раскола в сущем сане подтверждает и действительность рукоположения в расколе. Вопрос: может ли это быть, если безблагодатна и недействительна Евхаристия? Если честно, для меня это полный парадокс: тут пишем, а вот тут рыбу заворачиваем. Ведь в церкви все служение и строится вокруг евхаристии. Недействительна Евхаристия - недействительно и все остальное! Ибо недействительность Евхаристии означает просто отсутствие Духа Божия.
Читаю свой Катехизис (изданный комиссией св.Синода РПЦ):
1. Крещение есть невидимое рождение от Духа Святого через видимое погружение в воде.
2. Евхаристию, как и прочие таинства, может совершать только епископ или священник, получившие каноническое законное рукоположение.
Какие выводы могу из этого всего делать лично я? Рукоположение - действительно, крещение - тоже действительно, потому что действительно рукоположение, и в крещении раскольников признается действие Духа Святого.
А почему недействительна (с точки зрения кого-то) Евхаристия???
А если быть последовательным и признать, что раз действительно крещение и рукоположение, то и остальные таинства действительны, то почему мы - безблагодатные?
И насчет п.Филарета. Он - такой же член нашей Церкви, как и мы все. Почему мы должны от него отрекаться? Вообще странная картина получается: глава нашей Церкви - безблагодатный неканоничный раскольник-безбожник-кощунник-расстрига, а мы, его паства - ваши хорошие братья и сестры...Нонсенс какой-то.

1229
Татьяна,УПЦ КП [профіль]

Господи, помилуй! А когда ж людям венчаться? Они ж сами бременами неудобоносимыми толкают людей на сожительство без церковного благословения! Повенчать всех желающих за эти 50 дней - сами священники скоро взмолятся к своему Синоду!

1228
Виталик [профіль]

С ума посходили епископы.

1227
Ігор [профіль]

Молодці. Без всяких шараханій пашуть на позитив. А не так як у нас - шаг вперед, а потом побігли назад.

1226
Ігор [профіль]

Каспер - найрозумніший католицький богослов із живих. Треба православним користатися із того, що зараз дуже розумний папа і дуже розумний є кардинал Каспер що відповідає за діалог. Зараз можна зробити католиків православними.

1225
R [профіль]

Дуже шкода з однієї сторони, а приємно, бо маємо терпіння, котре переросте в благодать. Все, що робиться в житті, все робиться або з волі Божої, або по Божому допуску. Треба всім обєднатися в молитві за вирішення таких проблем.

1224
IRF [профіль]

Детальніше про виїзне засідання Всеукраїнської Ради Церков читайте з першоджерела на сайті Інституту релігійної свободи: https://www.irs.in.ua/index.php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=6
4&Itemid=91

1223
Тетяна, УПЦ КП [профіль]

От дивно: Іван киває на Петра, Петро - на Миколу, і ніхто не хоче взяти на себе відповідальність за вирішення проблеми. І ці підвішені ситуації і є тією "православною єдністю", якою ми так хизуємося перед протестантами?
Нагадує сценку, коли на сцену виходить одна людина, розводить руками і каже: "Ну, що я можу зробити один?" Далі виходить ще одна людина, каже те ж саме. Фінал: повна сцена людей, що одностайно розводять руками і хором кажуть: "Ну, що я можу зробити - ОДИН???"

1222
Анатолій Бабинський [профіль]

Питання Македонської Церкви вже давно було б вирішено - якщо б не назва Церкви. В Белграді всі розуміють, що повернути македонців назад вже просто не можливо і думаю готові до поступового врегулювання відносин із МПЦ, але от греки...

1221
Анатолій Бабинський [профіль]

Надзвичайно цікавий матеріал

1220
Михайло Димид [профіль]

Надзвичайно цікавий матеріал про Київську Церкву.

1219
сергей [профіль]

...а ведь в вопросе о Македонской Православной Церкви Святейший смел...но ровно настолько...насколько позволяет Москва...ничего пообного про Украину пока не скажет...опасается,однако...

1218
Богдан [профіль]

Тоді може в символ віри внести згадку про державу??
Оця лихоманка католиків і православних: "внесіть згадки про християнські корені" в конституції Європи та окремих країн дуже дивує. Наприклад, викинули згадку про християнське коріння із проекту Конституції Европи - і до сих пір про це багато говорять, особливо православні (Европа - антихристиянська! - такий підтекст). А між тим та Конституція давно знята із обговорення і замість неї - договір, бо КОнституцію не могли ратифікувати на референдумах.
Проблема в неадекватності розуміння проблеми: держава - світська, церква - не державна. І після визнання і закріплення цього в законодавстві і канонах - правила взаємодії, конкордати. А совати норми і декларації про традицію і Бога в юридичні документи - то є дикість, не розуміння того, що право має функціонувати навіть якщо люди не визнаюить існування Бога і цінність традицій, бо право - воно формальне і спільне для всіх, віруючих і невіруючих. А тут релігія і мораль засовуєтсья в правовову плоть закону. Це методологічна помилка.

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...