Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

167
Вл.Іларіон [профіль]

Дорогий мій співрозмовнику Sergij! Вибачте і мене недостойного, я також дещо погарячився. Я з зрозумінням ставлюся до Вашої проблеми у написанні цих коментарів. Дійсно в мене є деякий час і бажання переглядати в інтернеті сайти пов`язані темами Церкви та релігії в цілому. Я все таки пропоную нам усім зосередитися на спогляданні цієї "інтелектуальної" статті.

166
Sergij [профіль]

Dorogyj vladyko Ilarion!
Vybachte meni na slovi. Prosto je rechi, jaki mene zachipajut'.
Na zhal' tut v Nimechchyni v mene obmezhena mozhlyvist' pysaty kyrylyzeju.
Ale ja duzhe radyj, scho zi materialy chytaje jepyskop. Vy mabut' z intelektualiv.
I sche ja radyj za Vas, scho u Vas v nedilju je chas na spilkuvannja v interneti.

165
Милістю Божою єпископ Іларіон [профіль]

Дорогий мій співрозмовнику "читач", я так зворушений Вашою інформацією до мене, що подумав про те, що Ви начебто мені пронуєте з Вами спілкуватися. Я готовий "уважно слухатися" Ваших повчань! Повірте мені, дорогий мій співдописувачу, що в моїй Архієрейській практиці жоден "читач" мене ще так гарно як Ви, шановний мій, ще ніхто так і не інформував, щиросердечно вітаю Вас, Вам першому пощастило інформувати Архієрея, як Йому підписуватися. А наступне, дорогі мої співрозмовники, я на самперед всім вам дякую за Ваші повчання як мені, чи комусь іншому підписуватися. А я жодного "ніка" в різних коментарах не зачіпав, не зачіпаю і не зачіпатиму!

164
читач [профіль]

Шановний владика Іларіоне!

Шанобливо інформую Вас про наступне.

1. Цей лист вже опубліковано на цьому сайті;
2. У православній традиції єпископи, як правило, утримуються іменувати себе "владикою" (як до них звертаються інші), зазначуючи перед своїм чернечим іменем свій священний сан. Наприклад, єпископ Іларіон (а не владика Іларіон). Не беріть приклад з +Богдана Кулика.

163
Вл.Іларіон [профіль]

Дуже прикро, що мій співрозмовник пише латинськими буквами. Зразу ж і не розбиреш про що пише. В цій статті немає нічого сказаного про Вл.Іларіона, мабуть не потрібно було б акцентувати увагу на підпис у моєму коментарі. Я ж не потребую Вашої поради як мені підписуватися. Не хотів звертати Вашу увагу про те, як Ви пишете Українські слова латинськими буквами і то безграмотно.

162
Sergij [профіль]

"Vladyka Ilarion" mabut' ne znaje, scho Evangelije zaboronjaje nazyvaty sebe (!) otzjamy (a tym bil'she vladykamy). Vy v kraschomu vypadku "epyskop".
Vminnja jakisno pysaty i govoryty - ze mysteztvo, jake lezhyt' poza mezhamy ideologichnyh techij.
Kyivs'kyj Filaret buv ne mensh nablyzhenyj do kil KDB. Skorishe bil'she.
Ale konjunktury bil'she - ot i vse, scho hotiv skazaty Moroz. Pry chomu dosyt' korektno.

161
Viktor [профіль]

Огромное спасибо автору за очень содержательную аналитическую статью. Действительно, визит будет носить совсем не политический характер, хотя и это может быть. Многие политики на Украине уже не знают (а быстрее всего не понимают), что такое конфессионые взаимоотношения. Ведь прихожанин идет в храм для общения с богом, а не к тому или иному священослужителю. Мы все действительно ждем объединительных инициатив и время наступило отбросить любую зацикленность на том или другом догмате.

160
Вл.Іларіон [профіль]

Шановні співрозмовники, ваша думка про вдячність Патріарха Кирила що до позиції УПЦ в підпорядкуванні Московського Патріархату немає жодних підстав. Кожна людина, яка заступає на вищу чи нищу посаду, діє відповідно до її становища. Тому, що займана посада потребує певної відповідальності. Митрополит Кирило можливо завдячував б Українським Архієреям у своїй підтримці на виборах Його на Патріаршенство Московське, але вже Патріарх Кирило знаходиться на "п`ядесталі" займаної ним влади і буде діяти не як подячний митрополит, але як Предстоятель. Коли Православні Українці ще надіються на "мудрість" Патріарха Кирила, то ми маємо пересвідчитися в тому, що Патріарх Кирило буде чинити так, як потрібно Великодержавній "імперській" політиці Росії. Тому, що Московський Патріархіархат був, залишається і буде залишатися невід`мною частичкою імперської політики Москви "росії".

Вибачте на допущені помилки. Не прогледів їх.

159
Вл.Іларіон [профіль]

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ПРЕДСТОЯТЕЛЯ УАПЦ МИТРОПОЛИТА МЕФОДІЯ ПАТРІАРХУ УПЦ-КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ ФІЛАРЕТУ
Звернутися до Вас з цим листом, мене спонукала публікація у журналі «Український Тиждень» (число 10 (71) за 13.03.2009), де Ви вперше за останній час публічно прокоментували зміст переговорів УПЦ КП зі Вселенським Патріархатом влітку минулого року. Українська Автокефальна Православна Церква життєво зацікавлена в об’єднанні українського православ’я на ґрунті повної канонічної незалежності (автокефалії) та робитиме від неї залежне, аби це об’єднання відбулося. Однак, спираючись на позицію наших попередників – блаженної пам’яті Святіших Патріархів Мстислава, Володимира та Димитрія, ми вважаємо, що метою об’єднання має бути не лише фактична автокефалізація Української Церкви, але й входження її до співпричастя зі вселенським православ’ям.Згода Його святості святішого Патріарха Варфоломія відвідати Україну з нагоди святкування 1020-ліття хрещення Київської Русі сповнила нас та мільйони наших співвітчизників надією на те, що остаточне створення канонічно визнаної Єдиної Помісної Православної Церкви може відбутися вже за нашого життя. Ми сподівалися, що візит Вселенського Патріарха відкриє ієрархії наших Церков перспективу канонічного визнання у близькому майбутньому. Сподівалися, що зваживши на конструктивну позицію автокефального руху в Україні, Святіший Патріарх Варфоломій по-батьківськи запропонує нам модель подолання канонічної кризи. Втім, не з вини Української Автокефальної Православної Церкви переговори з представниками Вселенської Патріархії було зірвано, а церковний рух в Україні за автокефалію зазнав масштабної поразки. Піклуючись про інтереси незалежного українського православ’я, ми вважали та вважаємо недоцільним оприлюднювати відомі нам факти про зміст переговорів з представниками Вселенського Патріархату. Ваше інтерв’ю «Українському Тижню» змінило ситуацію, і сьогодні ми вимушені публічно прокоментувати ті відомості, що вже були оприлюднені Вами. Отже, як Ви стверджуєте в даному інтерв’ю, представники Вселенського Патріархату запропонували УПЦ КП наступні умови виходу з канонічної ізоляції:
• тимчасова відмова від статусу Патріархату;
• ходження до юрисдикції Вселенського Патріархату з метою отримання Томосу про автокефалію в майбутньому;
• формування канонічних керівних органів Української Церкви в юрисдикції Вселенського Патріархату з благословення Вселенського Патріарха (зокрема, обрання Предстоятеля Церкви актом Вселенського Патріарха з трьох альтернативних кандидатур, які висуває український єпископат).


ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ПРЕДСТОЯТЕЛЯ УАПЦ МИТРОПОЛИТА МЕФОДІЯ ПАТРІАРХУ УПЦ-КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ ФІЛАРЕТУ
Цей коментар не вмістив повний текст цього листа. Будь- ласка, читайте цей лист на сайті", якщо ж на цьому сайті, цього листа не надрукують.

158
Вл.Іларіон [профіль]

Пан Мороз дуже влучно сказав про Патріарха Кирила, "Он пишет, как Политбюро ЦК, а может и лучше". А які ж гарні були вчителі у Патріарха Кирила в часи богоборчого режиму Радянського Союзу. І не дивно, що пан Мороз це сказав, адже ж він добре знає як виховувала Радянська влада комуністів та лояльних до Радянської
влади"священнослужителів". Тільки но комуністів виховували відкрито, офіційно у ВПШ, а цих так званих "священнослужителів" і в тому числі Патріарха Кирила, наче б то у Духовних Академіях-Семінаріях, а на справді у навчальних закладах політично-адміністративних оргнанів, тобто "КГБ, МВД" СРСР.

157
Сергей [профіль]

Внимательно слежу за высказываниями ув.архимандрита Кирила...и ловлю себя на мысли ,что отец Кирил скорее убеждает сам себя, что патриарх действительно будет способствовать уврачеванию разделения в украинском православии....и,наверное,очень в душе переживает(куда более самого святейшего) если эта мантра не сбудется...И глаза у отца Кирила такие грустные---не иначе,как что то знает...Господи,помилуй Украину!

156
откровенно говоря [профіль]

Многие ждут от патриарха Кирилла чтобы он мирно и чинно вернулся туда, откуда прибыл. Пожалуй, сегодня это самое главное из того, что он реально может сделать для Украины и ее Церкви

155
Читач [профіль]

Насправді, Київа абсолютно чужий і РПЦ, і Московській (Російській) державі. Це не "південна столиця" руського православ"я хоча б тому, що Київ - це кафедра Предстоятеля УКРАЇНСЬКОЇ Православної Церкви, столиця УКРАЇНСЬКОЇ держави. Багато слів, і жодного влучного.

154
Тарас [профіль]

Все вірно, але ще є шанси, що політика патріарха Кирила буде відрізнятися від політики голови ОВЦС МП митроплита Кирила, про що сьогодні добре говорив Ю. Чорноморець на РІСУ

153
Тарас [профіль]

Читаю іхочеться в це вірити: "Патріарх підтримує ініціативи УПЦ щодо подолання розколу. Ми сподіваємося, що візит патріарха стане міцним імпульсом щодо прискорення подолання розколу. Немає жодного сумніву, що розкол є нонсенсом, трагедією, його не повинно бути, розкол треба подолати. Це добре усвідомлює патріарх, про що він неодноразово говорив в своїх інтерв’ю, в своїх заявах." І ці слова - чистісінька правда. Як і багато іншої існує правди, про яку не спитали і не сказали.

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...