Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

137
Читач - чтецеві Сергію [профіль]

Наведений тобою приклад промовистий. Почитай статті владики Іларіона про примат у Православній Церкві. Невже це приклад наукової незаангажованості? Хо я і не каноніст, але думаю, що займаючи посаду голови ОВЦС владика Іларіон має висловлювати і висловлює не власну богословську думку, а офіційну позицію МП. Зауваж, що я не поспішаю засуджувати ані Кирила, ані Іларіона

136
Sergij [профіль]

Meni zdajet'sja, "chytach" pomyljajet'sja. Jaskravyj pryklad - vl. Ilarion (Alfeev). U o. Kyryla bachennja suttjevo shyrshe vuz'ko-ukrains'kogo, tobto antymoskal'kogo. V krajinah, de vin vystupav, zja problematyka vzagali ne aktual'na.
Vy pozikavtes', jaki posady zajmaje o. Kyryl v ramkah Rus'koji PZ i pobachyte, scho v Moskvi jomu dovirjajut', nezvazhajuchy na pogljady schodo ukrains'kogo pytannja. A mozhe i zavdjaky.
Zminit' format podachi kodu - z tretjogo razu zdogadujus' !!!!!!!!!!

135
Sergej [профіль]

по крайней мере, так с ходу и не вспомнишь, когда в последний раз руководство УПЦ МП выносило подобные решения.
Ochen' dazhe prosto: Ilarij Shishkovskij, Pantelejmon, kotoryj byl na Luganschine.
Odnim slovom, mashina probuksovyvajet. Novoje pokolenije arhijereev - ne iz smirennyh.

134
Коля [профіль]

Вам не понять того, что сейчас творится в Джанкойской Епархии!!! Я сам из той Епархии!!Живу в Нижнегорске!! И на данный момент наша Епархия находится без Архиерея!!Лучше было с ним, чем сейчас без него

133
Святослав [профіль]

//Если в раннехристианскую эпоху этот термин означал преимущественно ментальную характеристику – правильный образ мыслей о Боге, затем и все содержание правильного и целостного (в отличие от ересей, абсолютизирующих частные моменты единой истины) вероучения, то теперь он используется для краткого обозначения восточного христианства, а точнее – совокупности древних восточных Церквей, разорвавших общение с Римским Престолом начиная с XI века (так называемая Великая Схизма).//

В доповнення подаю, ще більш розгорнуте перелік визначень православ'я в історії за Антуаном Аржаковським:
"Тут я хотів би запропонувати розуміння історії Православ’я відповідно до наступного прагматичного порядку :

Православ’я було зрозуміле і історично пережите у трьох видах :

В епоху, коли християнська ідентичність переживалась в есхатологічний спосіб, головним чином як чекання повернення Христа, від епохи перших християнських спільнот до епохи навернення Костянтина у 312 році, Православ’я розумілось як правильне славлення.

В епоху, коли християнська ідентичність переживалась у політичний спосіб, як участь у будівництві земного міста, тобто у період між 312 роком та поразкою Флорентійського собору у 1439 році, Православ’я розумілось як правильна правда, правдива віра.

В епоху, коли християнська ідентичність переживалась у конфесійний спосіб, як територіальна приналежність до вселенської Церкви, тобто, у період з 1439 по 1918 роки, Православ’я, через конфлікт між вірою та розумом, розумілось як вірна пам’ять.

Нарешті, в епоху, коли християнська ідентичність переживається у софіологічний спосіб, як життя, що прагне привести у відповідність свою віру та свої діла, Православ’я переживається як нове життя у Христі і через Духа Святого. Православ’я у цьому смислі означає соборність, участь згідно троїчної цілісності у божественному житті. Будучи зрозумілим як прагнення до ортопраксії Царства Божого, Православ’я віднаходить також пророчий смисл Реформації.

Цей прагматичний порядок дозволяє включити неконфесійне православ’я в історію Православ’я. Він дозволяє також конфесіному Православ’ю очистити свою пам’ять від залишків минулого."

132
Оксана, УПЦ [профіль]

Неправда, о. Кирилл. Самое чуждое Украине, что есть в Украине - это УПЦ МП. Что говорят наши священники на проповедях? Одно и то же и везде и постоянно (за редким исключением): "Как нельзя разделить Св. Троицу, так нельзя разделить Русь, Россию, Малороссию, Беларусь", "Спасение из Москвы, она Третий Рим и Четвертому не бывать (как говаривал Зосима (Сокур))", "Малороссийской мовы не существует", "Масоны создали Украину, чтобы расчленить Святую Русь", "На Украине антихристова власть и т. д. и т. п.". Даже в киевских храмах этим зомбируют людей, не говоря уже о юго-восточных приходах и почаевах. Постоянно навязывают почитание Российской империи и ее олицетворения в виде Николая ІІ. Зайдите в церковный магазин или на православную выставку, посмотрите, что там продается, обратите внимание, наконец, какие брошюрки распостраняются даже в киевских приходах!
Почему, будучи прихожанкой УПЦ, я должна любить чужую страну, а свою Родину любить - грех?

131
читач [профіль]

Ідея монографії цікава. Але чи можна її написати реальному "гравцеві", знаючи, що кожне слово цієї книги треба писати з точки зору - "а що скаже на це патріарх Кирило"? Очевидно, книга буде цікавіше, якщо її автор буде більш незалежним - матиме більше свободи

PS От якщо архімандрита Кирила, борони Боже, звільнять з посади за надто українофільську позицію, то тоді книга дійсно може вийти гарною. Щоправда, писатиме її автор десь за кордоном:)

130
читач [профіль]

Дуже цікава для українського читача інформація.

129
Лариса [профіль]

Московським попам, в тому числі Євлогію: чемодан, вокзал, Росія. А українці з волі Божої самі налагодять життя у Богом благословенній незалежній Україні, атже саме Україну поблагословив Святий Апостол Андрій!

128
Василь [профіль]

Честное интервью Владыки Евлогия, который никого не боясь описал ситуацию в Сумщине. Захваты храмов - это преступление.
Ложь звучит из уст лжеепископа Мехводия. Позор агрессорам и безбожным преступникам!

127
читач [профіль]

таке враження, що цю заяву писали в Київській Митрополії - аж надто лояльно

126
viktor [профіль]

Велике спасибі автору за доступний і цікавий матеріал. Стало зрозуміло як відбувся розкол християнства. Думаю, що деякі політичні сили зараз свідомо (більше всього через неповне знання історії) хочуть розділити українську церкву. Бажаю автору творчих успіхів на історичній ниві в наш нелегкий час.

125
Tarasios [профіль]

Дуже дякую автору за обєктивність у висвітленні цієї болючої і заідеологізованої теми. Цілком згідний з автором, що рана таки в серцях і умах, а не на площині богословя, віри чи якоїсь уявної "канонічності".

124
Православный [профіль]

малороссийская автокефалия - это предательство Христа, потому что разделение никогда ничего доброго не приносило. Господь молился: Да будут все едины. Но вот раскольники и предатели Православия говорят о некоей "украинской" православной, автокефальной, национальной церкви. Церковь - это не княжеская вотчина, это Тело Христово(разве можно Тело Христа разделять?), Церковь есть нешвенный хитон Господень (который нельзя разрывать). Но там, где национальная церковь, там кончается Православие. Это однозначно. Потому что во Христе нет ни эллина, ни иудея. И тем более - ни русского, ни украинца. А ко всему прочему, как таковой, нации «украинцев» нет. А этническая нация - это, русская нация. Жители Святой Руси. Поэтому разделение - чисто деяния антихристовых ватикано-американских международных сил, которые готовят приход антихриста. Это их злая идея - разделить.
Но Един Бог, едина вера и едино крещение. Господь Иисус Христос создал одну Церковь (а не церкви), которую не одолеют и врата адовы. Одна только Русская Церковь - Православная Святая, Соборная. Другие, называющие себя церквами, не церкви, а плевелы диавола среди пшеницы и скопища диавола. Преподобный Лаврентий Черниговский говорил настойчиво и строго, с предупреждением, что наше родное слово Русь и русский. И обязательно нужно знать, помнить и не забывать, что было Крещение Руси, а не крещение Украины. Нужно всеми силами старатся по слову Господа Иисуса: «Да вси будут едино», быть с Православной Россией, чтобы вместе навсегда составить Святую Русь.

123
Валентин [профіль]

2автор:

Шановний, як на вашу думку, буде історично коректніше:

1. Собор 1946 р. був скликаний за ініціативою РПЦ.
2. Собор 1946 р. був скликаний за ініціативою Сталіна.

У якому становищі на той час перебувала РПЦ? Чи могла вона вести свої справи лише так, як їй самій заманеться? Невжеж цей міф про агресію РПЦ проти УГКЦ вам не набридло тиражувати? Чи може ми спитаємося уніатів, чому вони за те, що їх парафіян духовно окормлювала РПЦ незважаючи на наступні гоніння, віддячили майже повною руйнацією трьох православний єпархій? Чи така вона галицька вдячність?

ЗІ: дякувати Богові, уніати мали змогу приймати причастя у такій Церкві, благодатність якої не має жодніх сумнівів у всьму світі.

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...