Не вдаючись в пояснення чому слово секта має негативне значення просто хочу нагадати загальновідомі речі: багато іншомовних слів міняє своє значення при запозиченні. В тому то і смисл запозичення : у нас є слово - у французів є слово еквівалент, навіщо нам його запозичувати, для того щоб надати йому інше значення.

Треба було б провести опитування серед вірних УПЦ, окремо серед пастирів, окремо архипастирів, окремо монахів: а який %% їх взагалі хоче у Конст. п-т перейти. І тоді, можливо, стане ясно, що пункти 1-4 не реальні. Це як зі вступом в Євросоюз - навіть якщо 60% "за", цього не достатньо щоб не було цих подій, що зараз є.

1. Механізм подолання розділення православних в Україні повинен бути розроблений і узгоджений виключно на рівні вірян, духовенства та єпископату Української Православної Церкви, Української Православної Церкви Київського патріархату та Української Автокефальної Православної Церкви без будь-якого впливу із зовні нашої держави, зокрема, без втручання Російської Православної Церкви (Московського патріархату).
2. Питання подолання розділення православних в Україні є важливим як в духовному плані спасіння душ вірних Церкви Христової, так і в питаннях забезпечення національної єдності та безпеки України.
3. Об'єднане українське православ'я мало би взаємоузгоджено поставити питання про відновлення первинного канонічно-правового статусу Української Церкви (у минулому Руської), яка була заснована в Русі-Україні в 862 (3) році нашою Матір'ю-Церквою - Константинопольським патріархатом за правління блаженного князя київського Оскольда та Святійшого патріарха Константинопольського Фотія. В силу історичних подій, надалі Українська Церква, з порушенням церковних канонічних норм, була розділена та підпорядкована Московському патріархату (1685/86 рр.). В 1721 році, прошуючи церковні канони, за політчним рішенням московського царя-імператора Петра І, Українська Церква фактично було ліквідована та поглинена Російською Православною Церквою в умовах насильницького розділення України між Російською імперією та Польщею, а відтак Австро-Угорською імперією. При цьому слід мати на увазі, що Коснтантинопольська Православна Церква ніколи не визнавала і не визнає канонічності розділення Української Церкви та її перепідпорядкування Московському патріархату.
4. Після відновлення первинного канонічно-правового статусу Української Церкви, який у відповідності до церковних канонів має право відновити Константинопольський патріархат, об'єднана Українська Православна Церква мала би цілком підставне право поставити рішуче питання про здобуття цілковитої автокефалії (незалежності в управлінні та розвитку), як такаж автокефалія була надана всім помісним Правосалвним Церквам у світі, що діють на територіях суверенних національних держав. Таку автокефалію, з дотриманням усіх церковних канонів, щодо Української Православної Церкви має право надати наша Матір-Церква - Константинопольський патріархат.
5. Іншим канонічно-правовим механізмом прискорення здобуття автокефалії Українською Православною Церквою та подолання розділення православних в Україні може бути надання автокефалії Українській Православній Церкві що перебуває у духовній єдності із Московським патріархатом самим Московським патріархатом. Вирішення питання автокефалії Української Православної Церкви у такий канонічно-правовий спосіб безспірно прискорило би процеси подолання розділення православних в Україні та становлення єдиної помісної Української Православної Церкви.
6. Стосовно тих громадян України та іноземців, які за своїм етнічним походженням та внутрішніми переконаннями мають намір залишитись в лоні Російської Православної Церкви, то їм слід надати право відкривати в Україні свої приходи та реєструвати їх як зарубіжні приходи Російської Православної Церкви.
7. З подоланням розділення православних в Україні, здобуттям єдності та автокефалії Української Православної Церкви слід було би розпочати діалог з Українською Греко-Католицькою Церквою та Мукачівською греко-католицькою єпархією про їх повернення в лоно помісної (первинної) Української Православної Церкви.

31 березня 2014 року.
Архімандрит Віктор (Бедь),
голова організаційного комітету по проведенню установчих зборів Всеукраїнського братства "За єдину Православну Церкву в Україні",
ректор Ужгородської української богословської академії
імені святих Кирила і Мефодія та
Карпатського університету імені Августина Волошина

Нормальних мусульман це все не торкнеться. а усякі радикали і сектанти (їх і у їнших релігіях вистачає) будуть поставлені на місце. От наприклад у православії: віриш в Троїцю. сповідуєш православний символ віри - ласкаво просимо в православну Церкву, але не для  того, щоб розповсюджувати екзотичну літературу, бігати з прапорами, займатися етнофілетизм, малювати бандеру на стінах, розповсюджувати бабині байки і т.д. Таких навіть не жаль, якщо держава за них візьметься.