Заява СВР РФ проти Вселенського Патріарха: що саме сталося і чому це важливо для України
14 01 2026
Завантаження. Будь ласка, зачекайте...
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
На мой взгляд это ключевые слова лжепророчего витийства. Для Руси-Украины "русский мир" московского разлива в очередной раз может закончиться Руським мором. Из грамматики известно что имена существительные бывают собственными и нарицательными. Имя Русь для Украины - это имя собственное, первородное, имя которым Украина наделена при крещении, для Московии же Русь - это имя нарицательное, даже правильнее будет сказать самонарицательное - самозванство на Московии распространённое явление. На сегодня для Московии - Руси Самозванной главной проблемой является историософическое обоснование собственного величия и значимости в общемировом культурно-историческом процессе и главным препятствием, этаким камнем преткновения, является Русь-Украина. Тысячелетие Руси-Украины не даёт покоя Московии и чтобы присвоить себе чужую тысячу лет и был учреждён "харьковский собор", была создана (МП) - такой себе Маларасеянский Приход, была сочинена сказка про благадатна-кананичискава бычка для воспитания полезных идиотов, помогающих обворовывать самих себя, было придумано "второе крещение Руси" - типа мы берём ваше тысячелетие, а вы себе новое намотаете, для этого мы вас повторно крестим.
У Пушкина есть аллегорические образы:
И останутся на бреге
Тридцать три богатыря,
В чешуе златой горя,
Все красавцы молодые,
Великаны удалые,
Все равны, как на подбор;
Старый дядька Черномор
С ними из моря выходит
И попарно их выводит,
Чтобы остров тот хранить
И дозором обходить -
И той стражи нет надежней,
Ни храбрее, ни прилежней.
Тридцать три богатыря - это тридцать три поколения (возраст поколения 30 лет), которые вместе составляют 1000 лет, Старый дядька Черномор - это ангел - народоводитель, претворяющий замысел Бога о народе. Эти образы созвучны с апостольскими словами: "у Господа один день, как тысяча лет, и тысяча лет, как один день." (2Пет.3:8)
Не на Украине, а в Украине. Мы же не говорим на Россие. Можно говорить на Урале, на Кубане, на Днепропетровщине, но не на Россие или на Польше или на Чехие. По - этому, видя такие грубые ошибки, или просто пренебрежение к Украине, дальше не хочеться читать.
Ни какого Руского мира нет, есть русская война, а "русский мир", это передышка между войнами.
Нужно объединять православие в Украине. Нужно понять что Москва будет только мешать этому процессу. А объединенная Православная Церковь в Украине это большая сила. Вот этой силы и боится Москва и патриарх русского мира, или русской войны.
Московия соблазнившись восточной теократией - цезарепапизмом - сама обрекла себя на бесславный конец. Так же как священство символизирует небесную иерархию ангельских чинов, так и цезарепапизм символизирует небесное, истинное царственное священство, где Христос есть Первосвященник во век и где Богородица есть Царица Неба и Земли. Первая неудача московского цезарепапизма случилась когда одна головка двуглавого - головка "цезаря", заклевала другую - головку "папы" и "цезарь" (Московский царь Пётр) возложил на себя обязанности "папы", ту неудачу в истории Московии острословы называли "цареславием". Другая неудача постигла когда марксисты-сатанисты убили последнего царя Московии и сами залезли на царский престол, став таким образом самозванцами. Тогда уже осталась только головка "папы" (Патриарх Тихон). Третья неудача произошла после "геополитической катастрофы", когда оставшаяся головка "папы" пошла на сделку с самозванцами и превратилась из первосвященника в лжепророка. На сегодняшний день московская теократия трансформировалась в инфернократию, московское царственное священство - в самозванное лжепророчество.
Что касается Руси-Украины и Киевского Православия, желательно было бы не допустить ошибок XVII века, когда и гетьман и Киевский митрополит пошли под московский сапог. Пора уже определиться: наш Патриарх Христос или наш патриарх лжепророк, наша Царица Богородица или "нет у нас царя, кроме кесаря." (Ин. 19:15 )
немцы уже столько десятилетий небезуспешно стараются не вляпаться ни в одну войну...
Россия же осталась на том же уровне, что в начале 20 века:
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. 
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
Харизматы Днепропетровска обучили 2000 студентов, которые разъедутся на «миссионерские поля» Украины (ФОТО)