Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

40817
Tim [профіль]

Козак Мамай,
такова жизнь: только ничем не связанный человек чувствует за собой возможность смело говорить. женатый заботится о жене, имеющий должность бережёт своё место и т.д.....это не ново.

40816
o. Oleh [профіль]

Андриан,
я б сказав, що таким путь виглядає для тих, хто там принаймні раз побував. А те, що вихідці із Зх. України там є часто, це факт. І кому вигідно бути з Росією? Тим, хто ще не позбувся рабської свідомості СРСР.

40815
Андриан [профіль]

Сидя во Львове путь в ЕС кажеться безальтернативным. И те максимум 30 т. которые свозили на майдан практически в течении недели на 90% с западной Украины, зто даже не 1% от населения.
Политическая реальность такова, что уже началось активное сближение с Россией, что экономически гараздо выгоднее Украине, замечу, что при этом "некоторые моральные" вопросы, например такие, как изъятие детей у родителей для передачи их гомосексуалистам на воспитание, Россией не выдвигаються как условия подписания межгосударсвенных договоров.
Насчет малочисленности крестных ходов, то это тоже Львовская "реальность". Достаточно, например, поискать в Интернете крестный ход, в день когда Азаров объявил о приостановлении подготовки к этой вашей новой воображаемой и безальтернативной "политической реальности".

40814
o. Oleh [профіль]

Jorji,
Іншими словами, ви є проплаченою особою. Чому я вам на слово маю вірити, що більшість ваших знайомих стоять на майдані за гроші? Якщо серед моїх знайомих немає нукого з таких, а у вас кілька десятків. Питання: може ви поплутали майдани?

40813
Cactus [профіль]

Давид,
А от щоб реально втілювати Христову науку, щоб бути однаково турботливими батьками до всіх священиків, всіх вірян, не чекаючи на адміральські погони і т.д. - цього немає.

В Церкві завжди не бракувало недосконалості, бо вона має не тільки божественну складову, а й людських членів. Ідеальної Церкви ніколи не було, ніде нема і її ніколи й не буде. Незважаючи на це, Церква завжди була, є зараз і завжди буде інструментом спасіння. Проблема, про яку Ви згадуєте - це споконвічна проблема відповідності ідеалові й покликанню. Але не все в Церкві так просто, бо в ній існують різні рівні відповідальності - патріарх уже фізично не може безпосередньо відповідати за "добрий стан" усіх священиків і мирян. Його відповідальність полягає передусім у тому, щоб Церква мала добрих єпископів, відповідальність єпископів - щоб Церква мала добрих священиків на місцях у їхніх єпархіях, а священиків - щоб харизми мирян знаходили належне їм у Церкві застосування.

40812
Jorji [профіль]

o. Oleh,
Яка наівна людина! Невже ви дійсно вважаєте що у вас по телефону вдасться щось перевірити? У мене теж є пара знайомих які на майдані за ідею стоять. І як ви пропонуєте впевнитись в тім що їм дійсно не платили, просто телефонує якийсь дядько Іван та питає "а ви дійсно не за гроші на майдан ходите?", і яка очікується відповіть? А якщо платили, то хтож, вам, не знайомій людині по телефону про свої доходи буде розповідати? Дайте мені 20 номерів телефонів ваших добрих знайомих, і хто з них по телефону буде відверто розповідати, навіть про свої офіційні доходи?
Давайте ще запитаємо про доходи усіх чесних коментаторів РвУ про їхню зарплатню, і якщо вам ні хто і про копіку не скаже, ви що їх теж проплаченими будете називати?
На подібну відвертість може надіятись або сильно наівна, чи навпаки, підступна людина.
Для доказу, навіть якщо хтось і розповість по телефону, цього буде замало, потрібно як мінімум відео, але для вас і воно мабудь не буде нічого значити, так само як і те відео, на яке я давав нижче посилання. Подивіться будьласка там пан Тягнибок сам усе відверто розповідає. Може захочете теж по телефону у нього перевірити?

40811
Філософ [профіль]

Релігією прикривається провладний <...>....!!!

відредаговано
адмін

40810
Давид [профіль]

Цитата: Cactus
Якщо Вас цікавить моя думка щодо патріархату, то я є прихильником конкретного еклезіологіічного поступу в УГКЦ й у Католицькій Церкві, а не зміни титулу глави нашої Церкви. Сама зміна титулу лише викликає роздратування в православних, а тому не сприяє розвиткові екуменічних відносин між католиками і православними. На мою думку, УГКЦ повинна поступово прирівнювати свої відносини з Римським Престолом до тих відносин, що панують між православними Церквами, тобто рухатися до автокефалії. Для цього не потрібно ставати патріархатом, бо існують і автокефальні Церкви-непатріархати, до того ж ще один патріарх в Україні не сприяв би єднанню українських Церков.

Міг би підписатися під цими словами. Саме на це я натякав у своєму запитанні главі УГКЦ. Крім того, сам патріархат не внесе якихось добрих змін ні звичайним вірянам, ні священикам. Ну, хіба що пиху від самого статусу і що "маємо патріарха". Більше того, так сильно цього хочуть, що не маючи ще патріаршого устрою в багатьох храмах главу УГКЦ поминають як "патріарха", що є штучним надуванням статусу. А от щоб реально втілювати Христову науку, щоб бути однаково турботливими батьками до всіх священиків, всіх вірян, не чекаючи на адміральські погони і т.д. - цього немає.

40809
Козак Мамай [профіль]

Як тільки людина позбавляється посади - відразу з'являється сміливість і правдолюбство. Останнє є добрими чеснотами, але ще краще було би, коли миряни і клір мали би чесноти, займаючи посади.

40808
Архім. Віктор (Бедь) [профіль]

РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ НА ШЛЯХУ ДО ВЕЛИКОГО МІЖНАЦІОНАЛЬНОГО КОНФЛІКТУ...

https://ekklezia.ru/blogi/2630-patriarh-kirill-podverg-rezkoy-kritike-rossiyskie-
vlasti.html

40807
Cactus [профіль]

Давид,
Якщо Вас цікавить моя думка щодо патріархату, то я є прихильником конкретного еклезіологіічного поступу в УГКЦ й у Католицькій Церкві, а не зміни титулу глави нашої Церкви. Сама зміна титулу лише викликає роздратування в православних, а тому не сприяє розвиткові екуменічних відносин між католиками і православними. На мою думку, УГКЦ повинна поступово прирівнювати свої відносини з Римським Престолом до тих відносин, що панують між православними Церквами, тобто рухатися до автокефалії. Для цього не потрібно ставати патріархатом, бо існують і автокефальні Церкви-непатріархати, до того ж ще один патріарх в Україні не сприяв би єднанню українських Церков. 
Блаженніший Святослав звичайно ж має рацію в тому, що здобуття патріаршого статусу сприяло б внутрішньому єднанню УГКЦ. Питання в тому, чи не можна досягти потрібного ефекту також без можливих побічних негативних ефектів, пов'язаних із курсом на патріархат. Втім, існують різні кути бачення - я представляю передусім екуменічну перспективу. Натомість глава Церкви повинен враховувати всі аспекти, тому що він є відповідальним за загальний курс Церкви.   

40806
Zhukov Dima [профіль]

Ув. админы вы не разместили мой комментарий про арх. Кирилла (Говоруна) ссылаясь на то что мои сведения трудно проверить или они не действительны и тут же размещаете статью с ложью о якобы малочисленных крестных ходах (сто человек) против ЕС. Это как раз легко проверить  https://www.youtube.com/watch?v=xyYYZl65kXE#t=21  

40805
o. Oleh [профіль]

Давид,
Cactus
Те, що ви (шкода що в нашій мові цей займенник не розрізняє чи говориш до одної чи кількох осіб одночасно)  тут розвели, ніяк не стосується самої статті. Не хочу отримати попередження адміна за офтопи, і так сказав те, що не стосується теми. Тому коментувати це ще раз не вважа за потрібне. Але чи можна за щось суспендою карати людину, яка розкаялася і намагається направити заподіяну шкоду, відповіді я не почув. 

40804
Давид [профіль]

Вже не вперше слідкую за суперечкою о. Олега і п. Миколи і завжди вимальовується одна й та сама картина: п. Микола, як я помітив, завжди пише по суті і без зайвих слів, а о. Олег, на жаль, справді виглядає базарною бабою і грубіяном (вибачте, отче!). Шкода лише, що сам о. Олег цього не помічає.
В мене нема ніякої причини підлещуватися до п. Миколи, так як ми взагалі не знайомі особисто. Тому те, що я пишу, пишу щиро. Думаю, що кожен, хто слідкує за тим, що пише чи коментує п. Микола, може оцінити справді високий рівень освіченості. І зовсім недаремно його відправили вчитися за кордон.
Що стосується його ставлення до рідної УГКЦ, то я добре його розумію і поділяю його погляди і стурбованість через різні проблеми, які в ній існують, дуже часто з вини самих ієрархів і їх підлабузницького, корумпованого оточення (та й хіба духовного?). А через це згіршуються люди, я це добре знаю. І це болить найбільше. Він не є яничаром, а тим, кого болить це все і який справедливою критикою вказує на те, що неправильно і що треба міняти. Але, на превеликий жаль, до такої критики не хочуть прислухатися. В найвищих ієрархів нашої Церкви, включно з Бл. Святославом, нема мужності визнавати якісь свої хиби. Або вони зовсім їх не бачать. Складається враження, що вони зробили з себе недоторканних князьків, яких ні в якому разі не можна ні за що критикувати. Чи думають, що над ними панує догмат непомильності? Перевелися справжні єпископи.
Мені цікаво, чому п. Миколу не призначили членом певної комісії УГКЦ, наприклад, у справах міжконфесійних відносин, в чому він, думаю, є добрим дипломованим спеціалістом. Але тут на перешкоді, очевидно, стоїть та "ступідократія". І це правда.
Це добре, що Ви, о. Олеже, є патріотом своєї Церкви. Але з Ваших дописів так виглядає, що це буває нездоровий патріотизм, який своє обожнює, а чуже недооцінює і навіть зневажає. Ну от як РПЦ. Такий патріотизм не припускає єдності. Бо коли з різних Церков зійдуться разом такі патріоти, то єдності не чекай - кожен потягне в свою сторону.
А ще мені цікаво, що принесе вірним УГКЦ патріархат, якого так добиваються її "патріоти". Ну ось як, між іншим, Бл. Святослав відповів на таке моє запитання: "Патріарший устрій, з одного боку, допомагає Главі Церкви правильно і повноцінно опікуватися, бути батьком (???) для своїх вірних, незалежно від того, де вони знаходяться: чи там на тих територіях, де вони перебувають, є наші структури, чи нема, але Глава церкви відчуває себе батьком (???), а Вселенська церква визнає його право, так зване іus vigilantiae (закон-право чувати-опікувати), право опікуватися своїми вірними. А з іншого боку, дуже важливим є, щоб ми сьогодні відповідно до патріаршого устрою мали необхідні внутрішні механізми для будування єдності нашої Церкви. "
З такої відповіді напрошується висновок:
1. Без патріаршого устрою Верховний Архиєпископ УГКЦ не є батьком для своїх вірних. І що він себе не відчуває батьком. Тому вірні УГКЦ зараз є сиротами. Доводиться чекати на патріарший устрій, щоб Глава УГКЦ нарешті відчув себе батьком і почав по-справжньому дбати про своїх духовних дітей, а не сплачувати їм "аліменти".
2. Без патріаршого устрою нема необхідних внутрішніх механізмів для будування єдності УГКЦ. Тут подумайте самі, чи це правда. Буду вдячний, якщо тут свою оцінку дасть п. Микола.

Також я запитував, чи патріархат УГКЦ вплине позитивно на об'єднання народу і вірян традиційних конфесій. Відповідь на це запитання Бл. Святослав хитромудро оминув.

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...