Заява СВР РФ проти Вселенського Патріарха: що саме сталося і чому це важливо для України
14 01 2026
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
я тоже читал ваш кодекс (не в оригинале. кажись перевод был от института св.Фомы)
я говорил не о своём и не о Вашем отце. а о отцах духовных. если говорить о подкупе ради патриаршего достоинства - это одно. законного православного митрополита стали называть патриархом. да, это не украшает такого патриарха. но виноваты ли все остальные его преемники? не думаю.
а когда епископ изменяет своей вере -это прелюбодеяние. которое можно простить лишь после возвращения к исходному вероучению. покаяния/лобызания -это лишь формальность. главно -чесность.
нельзя быть немножко беременным. это либо есть либо нету. православное вероучение в догматическом плане -оно конечно же не стоит на месте. тут Вы правы. но есть вещи,принятие которых собственно и очерчивает - православный ты или нет. если кроме этих вещей добавляется ещё что либо,то без общеправославного обсуждения это вообще нельзя навязывать верующим. если же кто либо (та же РКЦ) принимает в свои догматы те или иные нововведения,то они никаким образом не могут быть признаны обязательными для православных. сами по себе. и , более того,- тем самым сама РКЦ ставит себя вне православного вероучения.
я не говорю о том,что могёт существовать только 7 вселенских соборов,так как эта цифра мистическая. может быть потом последующие поколения признаю вселенскими ещё пару соборов. но без общецерковного обсуждения никаких доп.догматов больше приниматься не должно. РКЦ этим регулярно баловалась. при этом догматизируя весьма спорные и сомнительные вещи. тем самым говоря: наши верные чада ,вы теперь принимайте и это учение тоже. мы же были православными и такими же и остаёмся.
и если внутри РКЦ это и всё что иное другое имело и имеет место быть (и для католиков это решение обязательно и я полностью с этим соглашаюсь!), то при диалоге с кем либо вне РКЦ этот вопрос станет самым основным. для католиков догмы нескольковековой давности --часть их мировоззрения. часть традиции.
для православных же это -- бред сивой кобылы. с которым православные полемисты боролись долгие годы.
нельзя(не потому что я злой,а потому что невозможно) одновременно признавать разное количество утверждений и быть в евхаристическом общении друг с другом. можно друг другу мило улыбаться. расцеловываться. Вы утверждаете,что я считаю Вас врагом - это тоже глупость. я не согласен с Вашим мировоззрением в даном вопросе,но ничего личного. можно (ба - нужно дружить!). но честно называть вещи своими именами.
грусно лишь то,что Вы (и -вы) мимикрируете в зависимости от обстановки. делая милое лицо и обманывая кто вы такие. именно это второй важный камень предкновения в диалоге между православными и католиками/УГКЦ.
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє.
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
Глава РПЦ намерен встречаться с Папой Римским после «урегулирования конфликта» в Украине
мысль очень интересная, но не бесспорная. про о.Олега ничего сказать не могу -я с ним не знаком. а если "вообще"... Господь то не ошибается. это факт. но Он отдал Свою Церковь людям. конечно же, он заботится о ней и потому она до сих пор существует. но многое,очень многое зависит от людей.
помните Павлово: "рук ни на кого не возлагай напрасно" ? неужели Бог ошибся? или всёже один клоун может нарукополагать других клоунов? хиротония сама по себе не заменит веры и мозгов. Благодать Божия обычно восполняет настолкьо,насколько человек готов её принять. а с этим -не к Богу. а к человеку...
неужели Бог ошибся с выбором апостола Иуды? врядли. но Иуда был. и сделал то,что захотел.