Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

40157
Філософ [профіль]

Цитата: Cactus
а тому потрібно спочатку завершити богословський діалог, а вже потім увінчати відновлення "єдиномислія" євхаристійним сопричастям. 
ну тут я з вами згідний. Дійсно що приступити до вищої міри єднання - спільного Причастя с почтку потрібно полагодити богословські проблеми.

40156
Cactus [профіль]

Філософ,
В Галичині вже на рівні мирян вже євхаристичне єднання...між греко-католиками і православними...навіть є поодинокі випадки між простими священика..незнаю чи правильно це чині...особисто я не встуапв би оскільки все ж таки Церква не є єдиною хотя о. Олексанр Мень стверджував що що Церква насправді єдна, лае ослаблена розколом...

В Галичині православні представлені передусім УАПЦ і УПЦ КП. Зазвичай представники духовенствоа цих конфесій, так само як і УГКЦ, є надзвичайно відсталими у екуменічному відношенні, поширюючи передусім фанатизм і ненависть до інших конфесій. Однак трапляються також поодинокі випадки запанібратського ставлення, котрі є радше виявом богословської ігнорантності, ніж екуменізму. Звичайно, що жодного євхаристійного спілкування до відновлення догматичної єдності між православними і католиками немає і бути не може, і це є офіційна позиція обох Церков. Прості віряни можуть за своїм незнанням причащатися в іншої конфесії, а священики - також через уже згадану неосвіченість, це зазвичай толерують, але це не вихід.  
Звичайно, що Церква є єдиною - однак до єдності Церкви належить також ісповідування тотожної віри, а тому потрібно спочатку 
завершити богословський діалог, а вже потім увінчати відновлення "єдиномислія" євхаристійним сопричастям. 

40155
Філософ [профіль]

Cactus,
В Галичині вже на рівні мирян вже євхаристичне єднання...між греко-католиками і православними...навіть є поодинокі випадки між простими священика..незнаю чи правильно це чині...особисто я не встуапв би оскільки все ж таки Церква не є єдиною хотя о. Олексанр Мень стверджував що що Церква насправді єдна, лае ослаблена розколом...

40154
Татьяна, УПЦ КП [профіль]

Onufriy,
А українці щасливі вже тим, що не виробили власної міфології. Наш народ - приклад того, що прожити без національної системи брехні - можна.
Я Вас умоляю wink 

40152
Cactus [профіль]

Філософ,
Рецепція екуменічних богословських досягнень потребує певного часу. На інтелектуальному й духовному рівнях вирішальні кроки до відновлення єдності між Східною і Західною Церквами вже були зроблені - напр. у Равеннському документі першість Риму була підтверджена представниками повноти Православ'я. Однак на рівні священства і мирянства, і навіть значної частини єпископату цей екуменічний поступ поки що не був засвоєний - і це стосується не тільки Православної, а й Католицької Церкви. 
Ми вже перебуваємо на тій стадії діалогу, коли потрібно питати себе, чому ми властиво ще не є у повній єдності. Ті католики і православні, які засвоїли богословський поступ, розуміють, що фактично єдність уже існує, більше того - вона ніколи й не переривалася на глибшому рівні - на рівні таїнств. Нездоланних догматичних суперечностей між Католицькою і Православною Церквами також немає - головна проблема полягає у взаємовідчуженості нашого мислення: говорячи різними словами, ми часто маємо на увазі одне й те саме, але не розуміємо один одного. 
Але якщо поглянемо назад на вже зроблений поступ, то цей дає привід бути оптимістами - хто на початку "Діалогу істини" подумав би, що вже за кілька десятиліть буде досягнуто ту стадію, на якій остаточне відновлення єдності вже не здаватиметься утопією ? 

40151
АРХМ АВВАКУМ [профіль]

Рождение синтетических, искусственных религий интересное, по своей новизне у нас явление. Вот, хотя бы взять Пастафарианство в России и Украине… Что бы понять, что движет молодыми людьми, в поисках эксклюзивной и протестной духовности потребуется время и усиленное напряжение богословской мысли… Почему провалилась широкая молодежная политика Православной церкви? Почему мы от звонкого миссионерства в странах СНГ 90х годов(Боже, сколько макулатурных миссионерских статей было написано!) перешли к глухой и обидной самообороне 2012- 2013х годов? Вопросы, вопросы... над которыми придется работать в грядущие годы...

40150
Філософ [профіль]

"Ислам — яркий элемент российского культурного кода"
- оо з цих слів видно наскільки московітський народ "НАСЛЕДНИК" Древньої Русі)))

40149
Філософ [профіль]

Цитата: Cactus
А православний патріарх Константинополя визнає цю першість за папою римським - отже, всі православні визнають першість Петрового престолу. 
- теоритетично це так, але чи на практиці так відбудеця? сумніваюсь.

40148
Onufriy [профіль]

Цитата: АРХМ АВВАКУМ
не надо идеализировать Украину, по только одному письму
 
2 пол XVII века - це час Руїни, страшної громадянської війни, де брат по каїновому убивав брата. Духовність особливо не заважала. То як нам "оценить высоту моральных качеств наших земляков" ?... А може ми і правда - такі, як і всі люди?

Віра в особливо благодатні народи - це і є "політичне православ'я", - найбільша загроза Церкві і ганьба "непротивленцям" спотворення християнства 

А українці щасливі вже тим, що не виробили власної міфології. Наш народ - приклад того, що прожити без національної системи брехні - можна.

40147
Cactus [профіль]

Філософ,
як примат почесті (першості) так як це зараз проавславні визнають за патріархом Константинополя

А православний патріарх Константинополя визнає цю першість за папою римським - отже, всі православні визнають першість Петрового престолу. 

 Церква це є спідроужба Помісних Церков, а не монархія папи...

В католицькій еклезіології це називається communio ecclesiarum.  

40145
Філософ [профіль]

Дутка Іван, я в курсі,
Cactus, правильно, але як примат почесті (першості) так як це зараз проавславні визнають за патріархом Константинополя, Церква це є спідроужба Помісних Церков, а не монархія папи...


40143
Cactus [профіль]

Філософ,
так Східна Церква і визнавала саме цю першість

Quod erat demonstrandum. Визнавала, визнає і визнаватиме. 
але це всього лиж поетична оспівування 

Поетичний жанр  не виключає богословського змісту. 

Stromboli,
Раз із петрового наступництво випливає примат, то він належить і антіохійському патріарху, петрова наступність якого бузсумнівна.

Належить, але не такий як римському єпископові, тому що єпископ Антіохії перейняв Церкву цього граду від Петра, але він її не успадкував, як це зробив римський єпископ, успадкувавшм від Петра не тільки одну з Церков, а і його сан служіння єдності. Тому антіохійському патріархові належиться примат регіональний, а римському - вселенський. 
то на Сході є всі шанси і без Риму вирішити "потребу протоса" надавши у виняткових обставинах право остаточного слова антіохійському патріарху як першому петровому наступнику

Христос будував, будує і до кінця світу будуватиме єдність Церкви на одному престолі, а Ви хочете звести її на іншому й таким чином побудувати черговий еклезіологічний повітряний замок. Цим самим Ви фактично відкидаєте Христовий дар на угоду людським амбіціям. 

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...