Заява СВР РФ проти Вселенського Патріарха: що саме сталося і чому це важливо для України
14 01 2026
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
Был одним из активистов возникшего в Запорожье Казацкого товарищества «Запорiзька Сiч».
Был советником бывшего главы парламента Александра Мороза.
Беспартийный
Награды:
За активное сотрудничество с Украинской Православной Церковью был удостоен высшей награды УПЦ - ордена Святого Владимира Равноапостольного.
Большая атаманская Рада вручила ему серебряный крест второй степени - за возрождение Запорожского казачества.
Кавалер медали "10 лет Союзу Казаков России".
О нем писали:
Вот как прокомментировал арест прокурор Жовтневого района Виктор ЗАНФИРОВ: “Никакой политической подоплеки это дело не имеет. Оно никак не связано с деятельностью казачества. Каждый человек, совершивший преступление, несет перед законом ответственность независимо от того, кто он такой. Получение от бизнесмена пятисот гривен якобы за организацию ему “крыши” на рынке “Анголенко” это далеко не единственный эпизод обвинения. Следствие располагает данными о других фактах вымогательства и злоупотребления должностным положением. Мерой пресечения Александру Панченко избрано содержание под стражей”.
К четырем годам лишения свободы с отбыванием наказания в ИТК усиленного режима и конфискацией имущества приговорен бывший верховный атаман Войска Низового Запорожского Александр Панченко. В ходе разбирательства, которое в течение почти месяца проводила судебная коллегия Запорожского областного суда под председательством Ларисы Бараненко, с подсудимого были сняты выдвинутые первоначально обвинения в злоупотреблении служебным положением и хищении в особо крупных размерах. Во время слушания дела нашли подтверждение случаи получения взяток за «крышу» от предпринимателей, торгующих в районе улиц, прилегающих к Центральному рынку, на общую сумму 1555 гривен, сообщает корреспондент «Дня»
Ось бачите, пане Кактусе, ви видали свою особисту думку за офіційне вчення Католицької Церкви. А воно на відміну від вас каже, що без затвердження Папою рішення Собору вони не дійсні. У той же час, рішення Папи не мають потреби у потвердженні Собором. І жоден Собор не має права скасовувати рішення Папи, а ось Папа рішення Собору має права не визнавати.
Католицька Церква не Православна, і тому там все прописано до дрібниць, так що Духу Святому можна діяти лише по букві офіційних документів Ватикану. І поняття прецеденту не може вплинути на реальний стан речей в КЦ. Щонайменше такий крок викликав би розкол цієї організації.
Окрім цього догмат Першого Ватиканського Собру звучить однозначно, що Папа є непомильним у питаннях віри і моралі, коли проголошує їх екс катедра. Без жодних обмовлень. Усі обумовлення цього єретичного догмату, це як наш форум тут, особисті думки, версії, а не офіційні законні документи Церкви.
Російська мова одна із світових мов, на якій написано або перекладено величезна кількість православної літератури. Так, що о.Oleh підівчіть її і надолужуйте пробіли уніатської освіти, а то повторюєте анонімні брошури-агітки підпільного уніатського самвидаву.
Чим більше людина знає мов тим краще. Питання не якою мовою написане, а що написано!!! Якщо це єресь, то українська мова її істиною не зробить. А якщо істина, то вона і російською і польською, і мовою зулу, буде свята.
Вийшов за посиланням https://www.cerkva.od.ua/ і здивувася, як в одній УГКЦ одночасно уживається русофобія o.Oleha та русофілія одеських уніатів. Прям два обличчя, як в римського бога Януса.
Підтвердіть ці ваші міркування хоч одним офіційним документом Католицької Церкви, будь-ласка.
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє.
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
Плани глави УГКЦ перепоховати митр. Ісидора в Києві викликали здивування
У той же Одесі - так 100%. Також російський мова переважає в документації більшості парафій на Сході - цей факт не заперечують навіть у курії, навіть іноді "змушені служити російською або ц-слов'янською"
Спеціально для Вас:
2004-лютий 2007 рр. УПЦ КП. Перейшов до УАПЦ через те, що вл. Андрій Горок заборонив служити білоруською мовою. Перейшов через відпускну грамоту. Це був особистий конфлікт.
2007-2013 рр. - УАПЦ (тимчасово, з січня 2008 по липень 2010, мав благословення допомагати архієреям БАПЦ, на що маю документ)
2013 - разом з Львівсько-Самбірською єпархією повернувся в УПЦ КП, бо вважаю за потрібне існування єдиної ПЦ в Україні.
І, якщо в курсі, УПЦ КП та УАПЦ ніколи не поривали євхаристійної єдності на рівні священиків. Служив з священиками Польської ПЦ, Сербської ПЦ, УПЦ в США.
І ще. УГКЦ не має євхаристійної єдності навіть з римо-католиками (на це потрібен окремий дозвіл - право священика на біартуалізм). Ніхто з православних з вами теж не мають євхаристійної єдності