Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

38612
Cactus [профіль]

Damian,
На мою думку, рецепція Баламандського документу все-таки йде, якщо й не так швидко, як цього хотілося б екуменістам. Напр. представники УПЦ постійно покликаються на нього, описуючи проблеми у відносинах із УГКЦ. Але найголовнішим є те, що Баламанд завдав смертельного удару сотеріологічному ексклюзивізмові на користь еклезіології Церков-сестер. 

38611
ganz [профіль]

Украинская православная церковь является самостоятельной и независимой в управлении частью Русской православной церкви

 

Самостоятельность и независимость - это автономия.

Часть чего-либо - это гетерономия.

Какое-то двоемыслие. Ответы обличают скушность сего персонажа.

38610
Damian [профіль]

Цитата: Cactus
Це тому, що повним ходом іде його рецепція, котра ще не є завершена - порівняйте її з рецепцією вселенських соборів, і тоді все стає на свої місця. Але той факт, що він знаходить багато критиків із обох сторін, є вірним хнаком того, що йому належить майбутнє, бо це значить, що він є нейтральним і тому й виваженим.
Але рецепції не відбувається ні у православних ні у католиків. Тому не треба себе дурити, що в цього документу велике майбутнє.

38609
Andriy Tolstoy [профіль]

Цитата: Zhukov Dima
Кто как только не изьясняет сказаное Владимиром в свою пользу, может Шевчук прес0 -с секретарюм УПЦ устроится.

 

Він вирішив вже від себе нічого не казати, щоб знову не огорошитися, то почав трактувати слова Володимира. Так безпечніше. ))) Приписувати свої ідеї комусь, щоб, коли вони виявляться в черговий раз неумісними, було на кого сперти.

38608
Andriy Tolstoy [профіль]

Сергію Одаренку треба краще слідкувати за результатами опитування українців, щоб не писати дезінформаційні загловлоки для своїх статей.

38607
Magdalina [профіль]

и когда военные строем будут ходить возле этого собора, от вибраций их ног будут рушиться древние руины памятника ЮНЕСКО города Херсонеса. Других храмов нет? Или он пустует, потому что Херсонес находится несколько удаленно от жилых кварталов....

38606
Юра [профіль]

Висловлювання блаженнішого про богословів - серед найменш вдалих, скажімо так, аби не ображати старшу заслужену людину. З богословським дипломом, звісно ж, можна і бізнесом зайнятися. Але для церкви і народу було б багато краще, якби шеренги пастирів поповнювалися не "неосвідченим духовенством" з кацапетовських духовних семінарій, на яке нарікає блаженніший Святослав, а освіченими богословами. Ось хоча б Кактусом, який, таке враження, крім саркастичних зауважень на форумах, не має більше де себе застосувати.

38605
Cactus [профіль]

Damian,
наскільки я можу судити Баламандський документ збурює більше емоцій по різні сторони ніж примирює.

Це тому, що повним ходом іде його рецепція, котра ще не є завершена - порівняйте її з рецепцією вселенських соборів, і тоді все стає на свої місця. Але той факт, що він знаходить багато критиків із обох сторін, є вірним хнаком того, що йому належить майбутнє, бо це значить, що він є нейтральним і тому й виваженим. 
Але він точно не буде суперечити вченню католицької Церкви і він також не буде шукати козлів відпущення, яких знас хочуть зробити сьогодні деякі богослови. Баламандський документ зрештою підтверджує право Східних Католицьких Церков на існування

100 % згідний. 
це не дає Вам підстав для такого самобичування, як греко-католика.
Дивно, що я сам чомусь цього самобичування не помітив.  
Ми повинні навчитись поважати традиції одні одних 

І не тільки традиції, а й почуття, і тому не потрібно занадто шанувати контроверсійних святих, бо це як роз'ятрювати рани, які ще не зажили. 
Ми можемо спільно вшанувати своїх святих визнавши, що навіть якщо вони дивились на опонентів не так як дивимось ми, все ж вони щиро бажали добра Церкві.

Я "за", але здається, це покищо нереально.
Коли я, греко-католик, читаю історчині матеріали про історію Берестя, я бачу що мої предки робили найкраще, що можна було робити в тій ситуації. 

А мені здається, що про це об'єктивно може судити лише один Господь, бо тільки Йому відомі серця й істинні мотиви всіх вчинків.
Якби вони зрештою не робили того, розквіту не пережила б і Православна Церква, феномен Петра Могили став можлививй тільки після Берестя.

За цією логікою можна було б також сказати, що УГКЦ завдячує теперішнє відродження Сталіну.

38604
Damian [профіль]

Цитата: Cactus
На мою думку, якщо колись буде відновлена єдність між католиками і православними, то однією з підвалин відновлення єдності буде саме Баламандський Документ, а не згадане Вами папине послання, тому що останнє не було задумане як догматичний документ, тим більше екуменічного спрямування, а було написане передусім таким чином, щоб засвідчити визнання Римським Престолом вірності йому збоку УГКЦ підчас найбільшого переслідування нашої Церкви. А тому я не став би надавати йому великого еклезіологічного значення.
 
На мою думку слід поглянути на те чи ці  документи справді вже зараз поглиблюють єдність, наскільки я можу судити Баламандський документ збурює більше емоцій по різні сторони ніж примирює. Після досягнення єдності всі ці докуенти матимуть вагу, але тільки як документи історичні, які підготовували єдність, вагу матиме якийсь "останній документ". Яким він буде не знаємо. Але він точно не буде суперечити вченню католицької Церкви і він також не буде шукати козлів відпущення, яких знас хочуть зробити сьогодні деякі богослови. Баламандський документ зрештою підтверджує право Східних Католицьких Церков на існування, тому навіть якщо він Вам так подобається це не дає Вам підстав для такого самобичування, як греко-католика. Баламанд розділяє поняття уніатизму і буття східних католиків зі всіма їхніми традиціями. Ми повинні навчитись поважати традиції одні одних, якщо комусь не подобається те що ми і вся КЦ вшановує святого Йосафата, то нехай подумають що й нам не все може подобатись у традиціях інших християн. Ми можемо спільно вшанувати своїх святих визнавши, що навіть якщо вони дивились на опонентів не так як дивимось ми, все ж вони щиро бажали добра Церкві. Тільки так можна вийти з глухого кута, а спосіб знайти "козла відпущення" не прийнятний, УГКЦ про це говорила і говорить далі. Коли я, греко-католик, читаю історчині матеріали про історію Берестя, я бачу що мої предки робили найкраще, що можна було робити в тій ситуації. Якби вони зрештою не робили того, розквіту не пережила б і Православна Церква, феномен Петра Могили став можлививй тільки після Берестя.

38603
o. Oleh [профіль]

Cactus,
Я навіть з усім згідний. На прощах я кожного питаю чи дава і чи брав хабарі.

38602
Cactus [профіль]

Damian,
На мою думку, якщо колись буде відновлена єдність між католиками і православними, то однією з підвалин відновлення єдності буде саме Баламандський Документ, а не згадане Вами папине послання, тому що останнє не було задумане як догматичний документ, тим більше екуменічного спрямування, а було написане передусім таким чином, щоб засвідчити визнання Римським Престолом вірності йому збоку УГКЦ підчас найбільшого переслідування нашої Церкви. А тому я не став би надавати йому великого еклезіологічного значення.
З юридичної точки зору документи Спільної Комісії не мають зобов'язуючого догматичного значення, тому що вони є тільки частинками великої мозаїки, які матимуть своє істинне значення вже в цілій мозаїці, по завершенні процесу відновлення єдності. Вони не є самодостатніми в догматично-віроучительному сенсі, але вони є виразом певного еклезіологічного консенсусу, я б сказав - свідченням передових досягнень екуменічної думки, і що найважливіше - обох Церков. У цьому значенні можна навіть стверджувати, що вони потенційно мають вселенський рівень. Звичайно, треба брати до уваги всі документи вчительства Церкви, але їхнє правдиве значення часто можна зрозуміти лише з їхньої інтенції. 

38601
Cactus [профіль]

o. Oleh,
Я був цього року вже на двох прощах, і надіюся, що не востаннє. Але і на прощах кожен бачить усе по-своєму. На одній із прощ мені чомусь пригадалося, як Ісус виганяв торгашів із храму, бо ззовні видається, що у тому святому місці жадоба наживи уже затьмарює Господню присутність. 
Гріхи є в усіх країнах, тільки в одних країнах більші одні гріхи, а в нас інші. Напр. чи багато вірян у нас сповідаються за те, що платять за те, щоб їхні діти поступили ? Я таких щось не знаю. Звичайно, що Церква повинна тематизувати гріх, але найкраще боротися з гріхом не погрозами пекла, а виявленням внутрішньої суті гріха, котрою є саморуйнація людини, врешті-решт - позбавлення людиною себе вічного життя. На Заході колись панувала одна крайність - людей залякували пекельними карами настільки, що люди вже й не помічали, що Церква проповідує ДОБРУ НОВИНУ, а не Жахливу Звістку. А потім хитнулися в іншу крайність - і тут Ви маєте рацію - почали оминати тему гріха і його жахливих наслідків. А потрібна якраз рівновага між визнанням реальності гріха і його наслідків, та Доброю Новиною, що існує також той єдиний, але реальний вихід, який може визволити нас від неволі гріха, а саме Господь і Бог наш Ісус Христос - Дорога, Істина й Життя. 
Просто є таке явище, коли можна мати кілька докторатів богословя, а до Бога мати дуже далеке відношення.

Можна бути також священиком, єпископом і навіть папою, і водночас бути дуже далеким від Бога, ця небезпека існує для всіх людей без винятку, без огляду на їхню професію чи навіть сан. 

38600
Damian [профіль]

Цитата: Cactus
З "Баламандського документу" - мій власний переклад англійського тексту на сайті Ватикану. В інтернеті є також повний текст.
То почитайте собі ще послання Івана Павла ІІ з нагоди ювілею Берестейської унії за 1995 рік. Думаю, Баламандський документ католикам слід читати в контексті всіх документів Католицької Церкви, а не навпаки.
Що тут думати гадати, я думаю, всі ці питання про імепратора досить детально розбирались комісією.

38599
Igorock [профіль]

Cactus,
Осіпов сповідує єресь орігенізму, засуджену Церквою ще підчас правління імператора Юстиніана в 543 р


це не був Вселенський Собор, тому вибачайте, на помісних соборах багато що ухвалювали

38598
o. Oleh [профіль]

Якщо образив вас особистим запитанням про приступляння до Святих Тайн, вибачте, може і справді це було нетактовно з мого боку. Просто є таке явище, коли можна мати кілька докторатів богословя, а до Бога мати дуже далеке відношення. Не думаю, що моє покликання приводити докторів богословя до Бога. 

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...