Заява СВР РФ проти Вселенського Патріарха: що саме сталося і чому це важливо для України
14 01 2026
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
Авторами екуменічних документів католицько-православного діалогу є найкращі богослови й уповноважені представники Католицької і фактично всіх помісних православних Церков, а тому вони виражають актуальний стан богословської рефлексії щодо певних питань в обох Церквах.
Немає покищо консенсусу щодо вчення про примат у 2-му тисячолітті, апогеєм якого є догмати 1-го Ватиканського собору, бо це питання навіть ще не стоїть на порядку денному. Але вже є принциповий консенсус щодо першості римського єпископа у вселенській Церкві (Равеннський документ), яку, як мені здається, заперечував владика Епіфаній. Втім, теоретично можливо, що він заперечував зовсім не першість Риму як таку, а тільки певну хибну інтерпретацію цієї першості - про це вже треба запитувати його самого. Бачите, навіть у цьому випадку ми бачимо, наскільки важливою є інтерпретація. Цілком можливо, що я просто неправильно зрозумів владику Епіфанія, і він погоджується з Равеннським документом, тобто визнає першість Риму, як це зробили й представники православних Церков.
Щодо Апостольського Собору, то тут є різні бачення ролі Петра на цьому зібранні - напр. тут: https://www.daswerk-fso.org/deutsch/?p=80 Ви знайдете католицьку. Але не треба робити Петра папою, це папа є Петровим наслідником, а не навпаки.
Якщо навіть кожне ваше приімтивне слово було б якимось доводом, уніатський "отче", то скажи мені на милість, що змінюється в питанні, яке обговорюється під цією статтею???
Невже грішний Папа після твого чергового шизофренічного допису став безгрішний, і отримав право сидіти на місці Христа?
Невже, хоч одна богохульна єресь папізму після цього отримає, хоч якесь випрадання чи підтримку в Священному Писанні або Передані Церкви (Єретичне співтовариство РКЦ до Церкви не зараховується).
Невже все, що ви вмієте це займатися особистим приниженням людей, людей і церкви, які не поділяють віри у ваші богопротивні єресі?
Наївний "отче", якщо ти думаєш, подібними опусами на мою адресу вибити мене з колії, то ти помиляєшся. Нічого мене так не підбадьорює, як подібні дописи безпомічних уніатів. Бо найкраща поразка та, яку визнаютьсамі опоненти, вдаючись до примітивного поливання брудом, коли вже нема чого сказати. ![]()
Пояснюю для екуменіста Кактуса. під христоцентричною єрессю мав на увазі, єресь яка ставить на місце Христа Папу Римського, і наділяє грішну недосконалу ллюдину виключними властивостями Христа Бога. То, ось, поки в РКЦ та УГКЦ на місці Христа сидітиме грішний Папа, ні про яке об'єднання не може йти мови. ![]()
"На Первый Ватиканский собор с правом голоса было приглашено 1037 представителей католической иерархии. Тринадцатого июля 1870г. при голосовании по вопросу о догмате непогрешимости в Риме находилось 692 епископа, но на самое голосование явились только 601. Девяносто один иерарх не принял участия в заседании, из них семь—в кардинальском сане. При голосовании 451 голос был подан за новый догмат, 62 голоса — за его условное одобрение и 88 — против. Члены оппозиции в аудиенции 15 июля просили папу отказаться от введения догмата или хотя бы смягчить его формулировку. После отказа папы Пия IХ несогласные с догматом отцы собора покинули Рим. Наконец, 18 июля догмат был принят на соборе 553 голосами против двух (см.: Митрополит Никодим (Ротов). Иоанн ХХIII, папа Римский. Вена, 1984. С. 378). Как видим, к началу cобора вера в непогрешимость папы была достоянием только половины (553 из 1037) даже католических епископов.)"
Як бачимо (з виділеного) "мінімалістична" трактовка аж ніяк не є первинною і правильною, бо навіть самі учасники собору бачили однозначний максималізм і хотіли хоча б його пом'якшити.
Щодо певних Равенських документів, то вони не мають ніякого канонічного, догматичного чи віровчительного значення. Це не постанова собору, а особиста думка певних діячів, яка часто піддається критиці.
Все правильно написаною. Забуто про одну-однісіньку дрібничку - гроші в церковні кишені течуть нізащо й ні про що, причому дуже великі гроші. Тут і лепта вдови, тут і золото награбоване, почасти й зароблене. А Ви їх на свої потреби, щоб було:
стильней, ярче, краше, лучше, быстрее, сочней, красочней, удобней, сильней!!!
Тобто, спускаєте в унітаз. А скільки соціальних проектів, добрих справ на ці гроші здійснили б нетрадмційні, неправильні Церкви!!!
Якщо Ви "сіль землі", то не нарікайте на дзеркало, тобто на суспільство...
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє.
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
В УПЦ відзначили День пам’яті першого київського князя-християнина Оскольда