Заява СВР РФ проти Вселенського Патріарха: що саме сталося і чому це важливо для України
14 01 2026
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
_Філософ
Я коментував лише вислів Едуарда Юрченка про єдність держави і церкви як норму в частині України. Про решту Європи мені не йшлося.
Якщо Ви вважаєте недостатньою академічну підготовку блаженнішого Святослава, тоді годилося б спростувати його заяви, бажано, з посиланням на джерела. А так Ваші закиди про "бурсацьку освіту" залишаються, м"яко кажучи, необгунтованими.
Добра стаття. Побільше би таких.
Дозволю собі додати лише два штрихи.
По-перше, попередження ОУН про непередбачувані наслідки східної політики польського еміграційного уряду було зроблено не лише в формі листівок. Як достеменно встановлено Олею Гнатюк, в період безпосередньо перед волиньськими подіями відбулися принаймні два раунди переговорів між представниками лондонського уряду "в краю" і ОУН. На вимогу бандерівців визнати суверенітет України над Волинню і Галичиною ті представники відповіли категоричною відмовою. Так що зроблене в листівці покладення відповідальності на лондонських поляків має під собою усі історичні, дипломатичні і юридичні підстави.
По-друге, Мокшицький, в решті решт, підписав спільну заяву, разом з єпископатом Польщі. Може, дістав по голові з Ватікану (тоді це можна розцінювати як успіх греко-католицької дипломатії в Апостольській столиці). Може, дійсно змінив свою думку після рішучої критики, яка на нього обвалилася як з української, так і з польської сторони. Це, зрештою, мало важливо. Сам факт дає підстави для поміркованого оптимізму.
Едуард Юрченко - або невіглас, або вдає з себе такого. В Україні церква якраз дуже часто вороговувала зі світською владою. Приклади - конфлікт Йова Борецького з королем, згодом Сильвестра Косова і навіть раніше - св. Петра Могили з козацьким проводом. Так що цезарепапізм - то точно не наше.
А ось мовчання греко-католицьких богословів з приводу цієї дискусії насторожує. Невже ніхто не виступить на захист блаженнішого від нападок? Тим більше що ці нападки, як видається, не так то і складно відкинути.
_Тім
Ну, в кого з нас "слова", а в кого "жизнь" - то хай хтось сторонній розсудить. Моя ж теза - проста. Коморовський порушив заповідь "не суди - і не судимий будеш", а ще - "спершу вийми колоду зі свого ока, а вже потім - скалку з чужого". Відтак, Грицак був цілковито правий, що відмовився з ним вечеряти.
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє.
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
Примирення - це постійний процес, а не одноразові акти
Та ні, він просто злякався в черговий раз їхати на Волинь, на Західну Україну, ще й говорити з Президентом РП на тему в якій він не розбирається, і де треба хоч-не-хоч займати антипольську позицію, а йому зараз з огляду на зовнішньополітичну ситуацію це непотрбіно. І взагалі в нього, мабуть, ще отходняк після святкування дня народження.