Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

38027
Igorock [профіль]

Цитата: Onufriy
дехто, відданий ненависті до певного (на Ваш розсуд) народу - перебуває у Христі і Церкві? І за гріх того не вважає, а за праведність!
- яке примітивне бачення картини захисту українського.......... 

38026
Cactus [профіль]

Zenon,
Покута допомогає людині звершити "метаною" - переміну мислення, а не сплатити якийсь борг. 

Ось тут Західна Церква має можливість вчитися в Східної глибшої духовності - я з Вами згідний. 
Якщо це вчення відповідає Божественному Одкровенню, то як від нього можна відмовитися? Якщо ж не відповідає, то помилку треба виправити саме тому, що це помилка, а не йдучи за певних умов на поступки православним!
Що значить "відповідає" ? Протестанти напр. стверджують, що іконопочитання діаметрально суперечить Божественному Одкровенню. То що, нам від нього відмовлятися ? Ні, нам потрібно намагатися зрозуміти, чому саме Церква вважала за потрібне додержуватися того чи іншого вчення. Всяке вчення треба судити за його добрими чи злими наслідками для спасіння людини. Виходячи з цього принципу, я думаю, ми можемо сказати, що ні вчення про чистилище, ані вчення про надзаслуги святих не були контрапродуктивними, якщо абстрагувати самі ці вчення від зловживань. Бо ж перше спонукає людини до серйознішого ставлення людини до її гріхів, наголошуючи неминучість покарання за кожний гріх. А друге по суті має велике еклезіологічне значення, адже воно є виразом того, що Церква небесна і Церква земна є пов'язаними між собою - небесні сили допомагають нам у нашому духовному поступі, так що навіть якщо ми прогрішилися, то ми не потребуємо впадати в розпуку, бо по-перше немає такого гріха, який Христос не відкупив би своєю хресною смертю, а по-друге - навіть наслідки наших гріхів завдяки заслугам святих не повинні здаватися нам занадто жахливими, якщо ми тільки навернемося до Господа, до життя в Христі. А тому "помилкою" ці вчення не були.
Але питання в тому, чи не може Церква в наш час досягти того ж чи навіть кращого духовного результату іншими методами - напр. поглибленням вивчення духовного спадку східних духовних авторитетів ? Думаю, що Західна Церква може дуже багато навчитися від І. Брянчанінова чи навіть Осіпова. Східна Церква дійсно зберегла глибоку духовність, із якої повинні черпати всі християни. А тому справа не в зовнішніх словах чи поняттях. Ми повинні намагатися вникнути глибше в надсловесну дійсність, котра має значення для нашого спасіння. 

 

38025
o.Vol.K [профіль]

Е такий анекдот,-Василь Iванович,твоя кобила вiдро горiлки вип'е?!?!
           Може й вип'е,та хто ж  iй дасть....
   Едине з ким може з'еднатись АПЦ-з Мойсеем,та й то якщо буде з похмiлля. 

38024
o.Vol.K [профіль]

Автор купленоi вами книги будiвельник чи архитектор за освiтою...А"книга"-агiтацiя й пропаганда...

38023
Українець [профіль]

Нічого нового Ісіченко не сказав - він про це постійно "толдичить". Уся "фішка" у тому, що Ісіченко не належить ані до тієї "діяспоральної" церкви (як університетський викладач української мови, він би мав знати, що за правилами сучасної української мови має бути не "діяспора", а "діаспора"), ані до УАПЦ Мефодія Кудрякова, а тому його зауваження - простий струс повітря.

38021
Onufriy [профіль]

Цитата: Юрій Чорноморець
УПЦ КП - для українців" - це тупість

 - Чому відразу так емоційно? Є чудове слово "філетизм"
Цитата: Юрій Чорноморець
бред про Ваше несприйняття когось в Церкві

 - Знов пристрасті, пане... А могли-б (як богослов) і розтлумачити, в чому маячня?
Ви всерйоз думаєте, що дехто, відданий ненависті до певного (на Ваш розсуд) народу - перебуває у Христі і Церкві? І за гріх того не вважає, а за праведність! (Хоча, може й таке,- теологи у нас не дарма хліб їдять, - виправдають).

Цитата: Юрій Чорноморець
Беріть приклад із ап. Павла. У нього все написано

 - "...тим, хто противиться правді, але кориться неправді, лютість та гнів" (До Римлян 2:8) 
 
Прошу пробачити за бред і многослів'я. З щирою повагою ...

38020
soul [профіль]

Цікаво, як цей "незалежний" сайт друкує виключно Ісіченка, і ні альтернативної думки, ні, навіть, відповідей на його статті https://uaockhp.org.ua/index.php/2011-09-21-00-15-59/2011-11-19-10-41
-21/282--l-r вперто не помічає. 

38019
нанашко [профіль]

Не дуже мудре повідомлення для релігійного сайту - потрібно було подати нормальні фото та детальний опис зображення.

38015
Олесь [профіль]

Igorock, якщо про Церкву дізнаватися з ЗМІ, то можна так і подумати. А якщо в Церкві трішки пожити так як велить Церква, то Вас не будуть турбувати питання що про нас думають росіяни чи то поляки, і хто який комфорт собі створює.

38014
Igorock [профіль]

Олесь,
знову стара добра пісня. Написано: 
Церкву потрібно ототожнювати не за національністю чи геополітичними ознаками, а з Христом
, а читай: "змиріться з тим, що українська церква розбудовується для комфорту росіян і думайте про Христа".

38013
Олесь [профіль]

Церкву потрібно ототожнювати не за національністю чи геополітичними ознаками, а з Христом, тоді всі ці безглузді дискусії пропадуть. Хто прагне розбудовувати Україну, хай іде в політику і владу і там трудиться і Бог йому  в поміч. А будувати  національну Церкву політичними інструментами та методами це в корні не вірно і не дасть ніякого результату окрім того що ще більше усугубить ситуацію

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...