Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

37922
Andriy Tolstoy [профіль]

В одних група крові - сергіанство, в інших -- лаїцизм. Тому і мовчать. А про американські секти і говорити немає чого. Не для того масонерія "Свідків Єгови" створювала, щоб вони в Україні за неї дбали. 

37921
Cactus [профіль]

Я мав на увазі наступне: розкол українського Православ'я є далеко не одиноким у своєму роді - подібні розколи є і в інших новопосталих державах, хоча повсюди є власна специфіка - в Чорногорії, Македонії, Абхазії. Причиною цих розколів є те, що від 19-го ст., коли на Балканах внаслідок краху Османської імперії постали нові православні держави, автокефалія вважається другим боком державності. Нові православні держави і їхні народи чи їхні частини не хочуть бути гіршими від старших, а тому після розпаду Радянського Союзу і Югославії постали чергові автокефалії. 
Але якщо подивитися в історію Східної Церкви, то й там можна побачити принцип пов'язаності між церковним рангом єпископського престолу і його наближенням до центру світської влади, прикладом чого може служити піднесення Константинополя. 
А тому в мене виникає питання: а чи не є всі теперішні розколи доказом того, що цей принцип був у корені неправильним ? Він міг функціонувати лише тоді, коли існувала єдина християнська супердержава - Римська імперія/Візантія. Але в теперішньому багатополярному світі він перетворився на еклезіологічний тупик, який тільки веде до все нових розколів Церкви. 
Христос не засновував жодних патріархатів, а в первісній Церкві автокефальною була кожна єпархія, бо були тільки єпископи. Але пізніше постали регіональні церковні центри, і то за принципом державного значення - у провінційних містах постали митрополії, а в найбільших містах Римської імперії постали патріархати. З одного боку, це можна пояснити практичними причинами - з центру легше управляти й підтримувати лад. Але якщо подивитися з духовної перспективи - то чи не стало це певним "вавилонським полоном" для Церкви, наслідки якого ми відчуваємо й досі ? Адже фактично близькість єпископського престолу до світської влади відкриває можливість для зловживання Церквою з її боку для м'яко кажучи земних цілей. Наприклад, Цервою можна зловживати для побудови національної держави, накидаючи їй автокефалію. Або ж навпаки - Церкву можна використовувати як інструмент політичного впливу в сусідній країні. Тут існує явна суперечність до Христових слів, "Богові Боже, а кесарю кесареве", бо тут якраз змішуються церковні справи і світські мотиви. 

37920
Zenon [профіль]

Цитата: Zhukov Dima
Да грешней Драбинко много и я среди них, но мы не так публичны, как Саша и людей не воруем за деньги.
Ви я бачу і прокурор і суддя в одному лиці. Вже й провину вл. Олександра довели і засудили, ну-ну... А на рахунок "яскравіших", я мав на увазі  не менш публічних ієрархів. Наприклад з Одеси чи Донецька, та й з Києва теж. До них у Вас претензій немає?

37919
Zhukov Dima [профіль]

Zenon,
Да преданость это хорошее качество, преданость 3 Риму и Св. Царю значительно лучше чем гомосексуальной европе даже с хорошими дорогами.

 

Надеюсь ни кому не испортил настроение на ночь, при желании завтра продолжим.

37918
Zhukov Dima [профіль]

Zenon,
Да грешней Драбинко много и я среди них, но мы не так публичны, как Саша и людей не воруем за деньги.

37917
Українець [профіль]

Чи головний критерій який все сглажує- це відданість Риму№3 і царю батюшці?
Во-во, а не Христу та Його Євангелію і Церкві!

37916
Zenon [профіль]

Цитата: Zhukov Dima
Правильно, моя позиция по Драбинке ясная, как белый день
 Так чого ж Ви її назваєте "волею большинства верующіх УПЦ"???
Шановний Дмитро, звідки у Вас стільки злоби на свого ж архієрея? Драбинко даааалеко не найгірший. Де ж Ваш праведний гнів на інших, значно "яскравіших" діячів? Чи головний критерій який все сглажує- це відданість Риму№3 і царю батюшці?
Цитата: Zhukov Dima
прстите меня админы (вкл. цензуру) за прямую речь - он идиот
 Ви краще Бога побійтеся, а не адмінів! Хоча Ви "канонічний", Вам канони неписані... 

37915
Zhukov Dima [профіль]

Українець,
Приятно познакомится, я Блаженнейшего воспринимаю, как Предстоятеля, не больше и уж никак мудрого старца. Его отношение к Саше действительно близкие и больше похоже на старческую блаж.

37914
нанашко [профіль]

В польська суспільній свідомісті вже більше двох століть  присутній образ гноблнених гуманних, порядних поляків зажерливими німецькими, російськими та австрійськимии окупантами. І поляк - це завжди жертва підступних сусідніх народів/заборців. І поляки вирячують очі, коли їм говорити про окупацію їхніми дідами земель Литви, Білорусі, України та Чехії, разом із гітлерівською Німеччиною.

37913
Zhukov Dima [профіль]

нанашко,

Против Драбинки "спричинять" скандалы не надо, прстите меня админы (вкл. цензуру) за прямую речь - он идиот, сам на себя скандалы "спричиняэ"

А епископы не "гламурные кисы" потому ОБЯЗАНЫ служить там где есть паства, хоть в Сибири хоть в Азии и не выциганивать себе миниолигархам курортно-комфортные кафедры. Тогда не пройдется объедениться ибо расколов не будет.

37912
Українець [профіль]

Що тут скажеш - Філарет у всьому (окрім мотивації Харківського Собору) правий на 1000 відсотків. А Ви, Zhukov Dima, відійдіть від оцінювання життєвих ситуацій в стилі Анісімова та дніпропетровського журналу "Спасітє наши души". Ви згадали Святе Письмо - добре. І у більшості цих критеріїв не можливо не побачити Єпископа, який єдиний чи не єдиний любить нашого Предстоятеля не тільки на словах, але й на ділі. Якщо Ви колись були на його службах, то не могли не помітити, як він проповідує, а тому він вчитель. Якщо він щось обіцяє - він виконує, а тому є чесним; коли до митрополії приходять нужденні - він нікому не відмовляє та з власної кишені дає допомогу - отже він страннолюбний; він зумів налагодити роботу усіх сфер Митрополії де б він не працював, а тому Єпископ Олександр добре керує; його сім'я (батьки та брат) є вірниками Української Православної Церкви, а тому Архієпископ Драбинко вірно керує своїм домом. Ніхто не може звинуватити його у тому, що він із новонавернутих, бо ще з дитинства він свідомо приймав участь у богослужіннях, молячися в Корецькому монастирі та відвідуючи там недільну школу (вже не кажучи про семінарію, академію та (найважливіше) духовне возростання біля Блаженнішого). А серед "зовнішніх" авторитет Владики теж високий - це видно лише на прикладі одного Кафедрального Собору в Києві (поки він відповідав за будівництво, то залучав фінанси не тільки серед вірних Церкви).

І наостанок - Архієпископ Олександр із Блаженнішим має такі ж стосунки як син із батьком (і Блаженніший ставиться до нього так само). Невже Ви думаєте, що Блаженніший хороша та мудра людина, а Владика Олександр його повна протилежність? За Вашою люгікою виходить, що і Блаженніший не такий вже мудрий старець ... Замисліться над цим і замисліться над тим, чого Ви прагнете.

37911
Юрій Чорноморець [профіль]

Щоб було позитивне ставлення до платформи обєднання УПЦ КП із УПЦ потрібно щоб та платформа була. А так під димову завісу розмов про обєднавчий собор із УПЦ зробили стартову позицію сильно для переговорів із Константинополем. Це потрібно просто розуміти. Якщо моя особиста позиція цікава, то вона така: правильно роблять. Треба навіть їм діяти сміливіше. Але потрібна чесність: скажіть, що плювали на УПЦ, на Москву, що тільки Константинополь і УПЦ КП. ДУмаю, що уважне прочитання написано у рішеннях собора, при елементарному знанні контексту - говорить про вектор на Стамбул. Ну що ж, побачимо що із цього вийде. У будь-якому разі - броневичок УПЦ КП кріпкий, взяти його на ура закидавши шапками нікому не вдасться. Навіть константинополю. Хіба у донецьких є якась граната у сейфі щоб змести всі карти - щось вся ця країна кудись сповзає у безодню, дивно щоб упц кп не рухнула. Ну це історіософія. Це не для інтервю

37910
нанашко [профіль]

Начальникові від РПЦ (тому, що не носить дорогих годинників) нічого вже не вдастся зробити. І дуже скоро пройде обєднання, до цього,зокрема, спричиняться скандали, які будуть за декілька тижнів, під час святкування ювілею.
Українські владики, окрім  південних шовіністів, дуже добре розуміють - при звуженні самостійності УПЦ МП. всі вони поїдуть на дрібонькі кафедри в холодному Сибірі та гарячій Азії. 

37909
Українець [профіль]

Це більше нагадує не "архієрейський собор", а з'зд сільських священників, а висновки відносно виходу трьох (!) єпископів - взагалі несорйозні. Завдяки таким "соборам" стає очевидо, що криза в УАПЦ не тільки не долається, а навпаки - УАПЦ "хана".

37908
Zhukov Dima [профіль]

Zenon,

Правильно, моя позиция по Драбинке ясная, как белый день - призвать к покаянию и освободить от публичных должностей. От такого епископа один срам. Но я эту позицию никому не навязываю а на счет опроса хорошая идея в ближайшее время обсудим с соратниками об удобной форме такого мероприятия. В евангелии о епископах читали первое к Тимофею?

Но епископ должен быть непорочен, одной жены муж, трезв, целомудрен, благочинен, честен, страннолюбив, учителен, 3не пьяница, не бийца, не сварлив, не корыстолюбив, но тих, миролюбив, не сребролюбив, 4хорошо управляющий домом своим, детей содержащий в послушании со всякою честностью; 5ибо, кто не умеет управлять собственным домом, тот будет ли пещись о Церкви Божией?

6Не должен быть из новообращенных, чтобы не возгордился и не подпал осуждению с диаволом.

7Надлежит ему также иметь доброе свидетельство от внешних, чтобы не впасть в нарекание и сеть диавольскую

 

Кто видит в этом словестном портрете Драбинко ??????

 

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...