Заява СВР РФ проти Вселенського Патріарха: що саме сталося і чому це важливо для України
14 01 2026
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
Шановна редакціє! Скажіть, будьте ласкаві, а по якому принципу у вас об'єднані ці дві новини (вже вдруге на вашому сайті)? За словом "суд"? Також хотів би уточнити, що судове засідання, про яке ви тут згадуєте, відбулося ще 04 лютого, а не 04 квітня. Маю надію, що з датою ви просто помилились (зробили технічну помилку при наборі), а не викривили свідомо, з метою наблизити цю новину до подій 21 березня. Хоча з побудови речення мова йде не про технічну помилку. Може просто неуважність...
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє.
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
Владика Йосиф (Мілян): «На святкування 1025-річчя Хрещення Русі-України наша Церква, як мати, прийме в обійми своїх дітей з усього світу»
Немає в мене ніякого спротиву. Я просто знаю, що він не українець, тому що жоден з наведених Вами літописів і текстів згаданих Вами історіографів не дає підстави вважати його таким. І, крім того, я не впевнений, що він достойник, бо про нього відомо дуже і дуже мало. Навіть неясно, Дір він чи не Дір. Може, й достойник, а може, й недостойник. Ви ось вірите у те, що він достойник на тій підставі, що він українець. А я знаю, що він не українець, то звідки ж в мене візьметься віра в те, що він достойник.
Ви вірите також в скіфів-українців, а я знаю з енциклопедій, що скіфи - це переважно іраньскі племена. Правда, греки називали скіфами також деякі племена балтійські і, можливо, слов'янскі, але точно не українців, бо українська нація почала формуватися лише в 13-14 столітті. І це не "міфологема" клятих москалів, а загальновизнаний в усьому світі науковий факт. Нація консолідується тоді, коли в неї з'являється окрема літературна мова. Ваш ідеологічний однодумець Юрій Шевельов констатував, що українська літературна мова почала формуватися в 16-17 столітті. У 18 столітті на її основі (а точніше, на основі київської редакції ЦСМ) виникла загальносхіднослов'янська мова. І лише наприкінці 19-го можно говорити про початок кодифікації української мови. Які скіфи, шановний, українська нація - продукт європейського романтизму. Це не значить, що давньоруська історія - це не наша історія. Наша, але не лише наша. Ніхто ні в кого не крав імен, бо це за визначенням неможливо. Якщо хтось "краде" ім'я народу, то це велика честь для народу (наприклад, коли ми зараз називаємо себе європейцями, то європеців це дужу і дуже тішить, а за Вашою логікою вони б мали репетувати: "Караул! Злодії!"), а значить дієслово "красти" в цьому контексті безглузде. Ви ж всі ці пропагандистські ужастіки, вигадані невибагливими псевдовченими, тиражуєте та ще й наполягаєте на тому, що Ваші неоднодумці (тобто просто реалісти) - вороги і зрадники України.
Виходить, що для Вас Україні - це перш за все Ваша фантазія, російською мовою - грёза. А якщо ви фантазію наділяєте статусом цілком реальної цінності і заради цієї химери готові зневажати реальний народ і, головне, вимагати від нього жертви, то це вже, пробачте, ідолотворення. Бо жертви приносяться або Богу, або ідолу. Іншого не дано. Бог же в романтичних фантазіях не живе. Це має бути відомо навіть Вашим семінаристам.