Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

36032
Архім. Віктор (Бедь) [профіль]

Менше потрібно думати про політику, тоді не буде проблем із відзначенням та святкуванням тих, чи інших дат в історії розвитку Церкви Христової...

36031
Архім. Віктор (Бедь) [профіль]

Правельне рішення. Для РФ воно особливо актуальне. Не менш актуальне воно і для України та заслуговує на  вивчення і впровадження.

36030
Архім. Віктор (Бедь) [профіль]

Anglus, дякую за Ваші уточнення. Та слід зауважити, що у своїх виступах чи друках, я не стверджував про те, що Собор РПЦ 1917-1918 рр. прийняв рішення про зняття анафеми з Івана Мазепи. Я писав про те, що Собор РПЦ 1917-1918 рр. скасував (засудив) усі анафеми, які були накладені у період Московського царства та Російської імперії з політичних причин. І відповідно, дане положення, у випадку коли у когось виникає сумнів щодо Івана Мазепи, стосується і його світлої памяті.
Поряд із цим я вважав і вважаю, що Гетьман України Іван Мазепа ніколи не був анафемований і анафема стосовно нього ніколи не діяла, оскільки її так зване проголошення відбулось з порушенням канонів Православної Церкви, а саме: з політичних мотивів (бо Православну Церкву Іван Мазепа ніколи не зраджував і від православної віри ніколи не відрікався), без соборного рішення керівних органів Церкви, якою для нього  на 1708-1709 рр.  була не Московська Церква, а Київська Митрополія (на той час іще з канонічними правами самоуправління та широкої автономії) і під примусом політичної влади -правлячого  московського  царя Петра І (імператором і супостатом, гонителем самої Московської Церкви Петро І стане кінцево тільки з 1721 року). І саме головне, сама Московська Церква (т.б. - Російська Православна Церква) ніколи і ні якого  рішення (Синоду, Собору) щодо накладення анафеми на Гетьмана України Івана Мазепу не приймала, як не приймала  соборне рішення з даного питання і Київська Митрополія у 1708-1709 рр., та в послідуючі роки (аж до наших днів). Тож про відміну якого рішення може взагалі підніматись питання в рамках діючих РПЦ чи УПЦ ??? Зрозуміло що таке питання в рамках РПЦ, як і УПЦ взагалі є не правомірним та не може бути піднятим і розглянутим. Тому і Собор РПЦ 1917 - 1918 рр. не міг ні розглянути, ні вирішити питання про так звану політичну анафему Івану Мазепі, оскільки у його розпорядженні для цього не було і не могло бути жодних документів щодо її накладення, не говорячи вже про її не канонічну природу.
За цих умов говорити  про те, що Гетьман України Іван Мазепа був колись анафемований, з канонічно-правової точки зору Церковного права, є цілковито безпідставним. Та дану проблему постійно хтось будоражить, але не у церковній площіні, а в політичній. Імперське минуле і імперська брехлива антиукраїнська пропоганда (ідеологія) глибоко засіла в душу і память як нашого, так і російського народів. Саме у цій площині і зависло питання про те, чи був , чи не був анафемований Гетьман України Іван Мазепа. Для зняття цього питання, українцям слід уже усвідомити що вони є вільний народ, що живе у своїй власній Українській державі і гордитись своїми видатними співвітчизниками, які за нашу державу і український народ віддали життя, будучи при цьому до кінця вірними і Українській Православній Церкві. А росіянам слід перейматись власною історією та своїми достойниками. Тож і проблема відімре сама по собі...

36029
Brodaga [профіль]

А кто подскажет, каким именно церковным решением (документом) было наложено анафему на Мазепу ??? Что нужно отменить ???

36028
Anglus [профіль]

увы, Собор 17-18 гг. анафему с Мазепы вовсе не снимал (см. хоть п. 13 у меня: https://arhiv.orthodoxy.org.ua/uk/tochka_zoru/2009/05/12/23912.html). здесь о. Виктор не прав. Собор постановил "отложить" рассмотрение этого вопроса. более подробно можно почитать здесь: https://www.kiev-orthodox.org/site/personalities/2068/ , от слов "В этой книге читаем, что в 1918 году".

 

если вкратце, то вот настоящая запись из «Журнала Совещания Преосвященных архипастырей от 8/21 июля 1918 года»:

 

«СЛУШАЛИ: Сообщение Святейшего Патриарха Тихона, что им получена из Киева телеграмма с ходатайством о соборном снятии отлучения с гетмана Ивана Мазепы, так как Мазепа отлучен не за вины и преступления против веры и Церкви, а за преступления государственного характера (измена царю), что Мазепа любил и предан был Православной Церкви, что им построено много очень храмов и монастырей.

 

ПОСТАНОВИЛИ: Так как в распоряжении Совещания епископов нет достаточных материалов для обстоятельных суждений по данному вопросу, решение по возбужденному вопросу отложить до получения доклада от Украинского Собора и тогда, предварительно суждений на Епископском совещании, передать все дело на рассмотрение особой комиссии из членов Собора канонистов и историков».

 

но с другой стороны, для официальной отмены этой анафемы (не имеющей никакого основания в канонах) Русской Церкви нужна только воля. ни малейших канонических препятствий для такого шага не существует.

36027
Козак Мамай [профіль]

Завдяки таким людям, як архім.Віктор (Бедь), УПЦ МП можна вважати Українською, а не лише - "МП".
Спаси Вас Бог і допоможи в усіх добрих справах задля духовного відродження України.

36026
Козак Мамай [профіль]

Риму, в лице Папы Франциска, придется столкнуться с этой проблемой. И какой бы не была его личная привязанность к греко-католической церкви (при чем, с раннего детства), он не решится не учитывать позиции Москвы в этом вопросе. Патриархат для УГКЦ возможен, однако, лишь после хотя бы тихого согласия Москвы.

Якраз щоб вирішити будь-яке українське питання, треба рішитися не враховувати претензії Москви. Будь-яка дипломатія сприймається Москвою, як слабкість. Москва розуміє лише силу.
Папе Франциску при всем этом придется балансировать между полной поддержкой УГКЦ и удержанием как минимум status quo в экуменических отношениях с Москвой...Необходима добрая воля как Рима, так и Москвы, да и Киева в том числе.

Підтримувати екуменічни стосунки з Москвою була необхідність, коли була залежність Европи від рос.газу. Тепер хай Москва їх підтримує. А доброї волі у Москви не діждеться ніхто, тільки страх, тиск обставин або передбачувана вигода змусить Москву щось робити..

36025
Cactus [профіль]

Andriy Tolstoy,
"Намісником Бога" Папа не перестане бути, тому що папство це серцевина католицизму.

Серцевина католицизму - це Ісус Христос, а не папа. "Намісником Бога", а точніше в оригіналі було "намісником Христа" папи почали величати себе відносно пізно, аж в 12-му ст. Так що католицизм не залежить від цього титулу папи - він існував до нього, і існував би й тоді, якби цей титул папи скасували. До того ж вираз "намісник" вказує якраз на те, що вся влада папи має сенс тільки тоді, коли папа вживає її так, як цього хоче його Пан - Господь і Бог наш Ісус Христос.  

36024
Захар [профіль]

Олесь, нічого страшного буває ми ж всі люди, я сам спочатку не зрозумів за що ви на мене наїхали. І мене вибачте за мою різкість. Нехай Господь допомагає вам. 

36023
Тарас УГКЦ [профіль]

Олесь,
який Ви освічений православний! А для патріарха Константинопольського Михаїла Керуларія першою перешкодою до єдності з Римською Церквою було те, що вона використовує прісний хліб на Літургії. Це візантійці вважали першою єрессю латинників. Щоправда, латинники вирішили відплатити тією ж монетою і оголосили єрессю вживання на православній Євхаристії квашеного хліба smile також ішлося про целібат, піст, носіння бороди і т.д. і т.п.

36022
Andriy Tolstoy [профіль]

Нав'язують світові чергові язичницькі нісенітниці. 

36021
Олесь [профіль]

Andriy Tolstoy, вірно сказано якби вони скасували його, і ще декілька типу непорочного зачаття, то стали би просто православними!!!

36020
Козак Мамай [профіль]

У християн день щастя - на Великдень, і на Різдво також.

36019
Andriy Tolstoy [профіль]

Цитата: Козак Мамай
Побачте в цьому для себе позитив: така поведінка п.Франциска приземлює сам догмат папства, перетворює папу з намісника Бога на першого серед рівних. Це вже крок до порозуміння з Православ'ям.

 

"Намісником Бога" Папа не перестане бути, тому що папство це серцевина католицизму. Вони швидше догмат про Трійцю скасують, ніж владу та позицію Папи змінять. Зустрічі та чаювання з Константинопольським Патріархом не мають нічого спільного із справжнім шляхом до єдності Церков.  Максимально, що з цього може вийти - нова унія, яка буде відкинута більшістю Православного світу.

 

36018
Козак Мамай [профіль]

Andriy Tolstoy,
Побачте в цьому для себе позитив: така поведінка п.Франциска приземлює сам догмат папства, перетворює папу з намісника Бога на першого серед рівних. Це вже крок до порозуміння з Православ'ям.

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...