Васса Ларіна, інокиня Російської православної церкви за кордоном, викладач літургіки Віденського університету

Джерело телеграм канал Васси Ларіної (1, 2)

Що таке «єресь»

Слово «єресь», грецькою «αἵρεσις», яке походить від дієслова «αἱρέομαι» (узяти або вибрати для себе, намітити шлях або мету для себе), упродовж історії церкви мало різні значення та конотації, від самого початку не негативні. За апостольських часів і в ранніх отців Церкви, «єресь» - це «образ думок, система або школа мислення, або фракція/партія (зі своїм світоглядом)». Усі посилання див. у патристичному лексиконі G.W.H. Lampe. Апостол Павло каже, що навіть «має бути і розділення (αἱρέσεις, єресі) між вами, щоб стали явними вправні/придатні (οἱ δόκιμοι) між вами». (1 Кор. 11:19).

Ці слова Апостола ніхто не скасовував, хоча пом'якшують слово «єресі» в перекладах 1 Кор. 11:19. І важливо їх пам'ятати, щоб не падати духом, коли між нами спливають єресі. Але до початку епохи Вселенських Соборів, отці Церкви вже розуміють під «єрессю» лжевчення тих, хто вдавав із себе церковних учителів, але насправді вчив чогось, що походить від диявола. Наприклад, Афанасій Великий каже, що диявол «батько Аріанської єресі». А Василій Великий (див. його 1-е Правило, важливе для нашої теми), пояснюючи, чим «єресь» відрізняється від «розколу» (σχίσμα), пише, що розкол базується на «іншій думці» не про віру, а «про питання, що допускають улікування» - наприклад, про покаянну дисципліну в Церкві. У випадку ж «єресі», святитель каже: «тут є явна різниця в самій вірі в Бога». Тобто, «різниця» з вченням, способом мислення і мети *віри в Бога* нашої Церкви, що включає не тільки тринітарне богослов'я і христологію, а й тісно пов'язані з христологією сотеріологію, еклезіологію, антропологію, богослов'я часу, літугійне і *сакраментальне* (про таїнства) богослов'я і тощо.

Наше питання: Чи є «єрессю» вся концепція «Русский мир», у викладенні «наказу» ХХV Всесвітнього російського народного собору, затвердженого під головуванням патріарха Кирила 27 березня 2024 року, і в інших проявах цієї концепції у всенародно сказаних словах та в діях патріарха? Так, це «єресь». Нижче я поясню, чому доводиться визнати, як би не було це для нас важко і гірко, що, як сказав про єресь Василій Великий, «тут є явна різниця в самій вірі в Бога». Тут спостерігається підміна понять церковних і православно-християнських на анти-церковні й анти-християнські, які видають за «священні» і «традиційні» і навіть за «сенс життя». І, на жаль, немає підстав думати, що цей анти-християнський спосіб думок не є вже давно «вибором» ("αἵρεσις") патріарха і тим шляхом, метою, і «сенсом життя», який він для себе окреслив ("αἱρέομαι") і який він нав'язує всім, до кого тільки дотягується його «канонічна» влада. Подивимося, у чому саме полягає його підміна понять Церкви.

Підміна понять

1. Замість Триєдиного БОГА, жодного разу не згаданого в «наказі», нам пропонують вірити в «триєдиний народ».

2. Замість Христа і порятунку в Ньому, теж жодного разу не згаданих у тексті, нам пропонують визнати «ВИЩОЮ ЦІННІСТЮ і СЕНСОМ ЖИТТЯ» «російську традицію, святині російської цивілізації та велику російську культуру».

3. Замість ХРЕСТА і ХРЕСТНОГО ШЛЯХУ нам пропонується шлях агресії і «Священна війна»; замість ЖЕРТВИ християнського «свідчення» або МУЧЕНСТВА, патріарх проголошує як щось спасительне «почуття обов'язку» і «виконання присяги» перед злочинним режимом (у його проповіді від 25 вересня 2022 р.).

4. Замість шляху ПОКАЯННЯ розсудливого розбійника - шлях іншого, не-розсудливого розбійника, тобто образа і звалювання провини на всіх і вся інших (образа на Україну, на «глобальний» Захід, «ображені» почуття вірян...).

5. Замість церковного поняття про ТАЇНСТВА, нерозривно пов'язані зі «зміною розуму» (тобто з «покаянням», зміною свого способу мислення і поведінки на краще, з допомогою та відкритістю до БЛАГОДАТІ БОЖОЇ) нам пропонують вірити в окультизм, тобто у маніпуляцію священними об'єктами (іконами - Казанської, «чудесно» знайденої патріархом, Трійці Рубльова) і мощами (Олександра Невського), від яких, без жодних зусиль над собою, патріарх пропонує нам шукати «дива», як він пояснив у своєму Різдвяному інтерв'ю 7 січня 2024 року; про інші форми окультизму серед членів Всесвітнього «собору», оскільки тут ідеться тільки про всенародно проповідуване вчення патріарха;

6. Нарешті, замість церковного СОБОРУ (який уже роками не проводився в РПЦ) і соборності - незрозумілий «Собор» якогось «всесвітнього» народу, під головуванням патріарха, до президії якого входять і міністр оборони Шойгу, і Дугін, Михайлков, Мізуліна-старша, Мединський, Слуцький, Рогозін...(nomina sunt odiosa) Це що таке? Чи то просто «громадська організація», чи то «Собор».

Список можна було б продовжити підміною понять: про КАНОНИ Церкви та зловживання ними; про ХРАМИ Божі та створення замість них капищ «перемоги»; про православну екзегезу Священного Писання та маніпуляції ним.

Усе це випливає з того, що «тут є явна різниця в самій вірі в Бога», як сказав Василій Великий про єресь. Будемо ж проявляти себе, як «вправні», до чого нас закликає Апостол Павло, щоб у нас жодні «врата пекла», тобто спосіб думок пекла, не здолали Церкву, і щоб ми не сумували, а ставали кращими, церковнішими, і сильнішими у вірі, у свободі та мудрості Духа. І будемо «захищати себе» від єресі Русского мира, хто як може, за 15-м Правилом Двократного Собору.

Теги: