27 квітня Московський патріархат оприлюднив послання патріарха Московського Кирила предстоятелям помісних православних церков та представників міжнародних організацій «у зв'язку з новими кричущими прикладами тиску на Українську Православну Церкву, її єпископат, духовенство, громади та монастирі».

Приводом для послання стали обшуки СБУ в Святогірській лаврі на Донеччині та арешт настоятеля лаври митрополита Арсенія (Яковенка).

«Наміснику обителі, митрополитові Святогірському Арсенію, висунуто підозру щодо політичних статей. Підставою для кримінального переслідування названо його слово у храмі, де він нібито публічно розкрив інформацію про розташування українських збройних сил. Сам митрополит Арсеній був затриманий під час обшуку, а 25 квітня суд заарештував його на 60 днів утримання під вартою без права внесення застави».

«У виступі, який ставиться за провину митрополитові Арсенію, він повідомляв віруючим, що напередодні церковного свята 23 вересня 2023 року співробітники СБУ розставили блокпости на дорозі до монастиря і влаштували тотальну перевірку документів сотень віруючих, які прагнули відвідати обитель... Публічна згадка про блокпости не завдала шкоди збройним силам України і була викликана об'єктивною причиною — створенням перешкоди віруючим у відвідинах богослужінь».

Патріарх Кирил назвав підстави арешту надуманими: «Багатоденний арешт митрополита Арсенія за штучними, надуманими підставами є черговим з низки інших каральних заходів, спрямованих проти публічних спікерів Української Православної Церкви та її інформаційних ресурсів».

Очільник РПЦ захистив працівників пропагандистського ресурсу «Союз православних журналістів», наближеного до керівництва УПЦ, яким СБУ пред'явила звинувачення у державній зраді, колабораціонізмі та розпалюванні ворожнечі. Патріарх Кирил вважає, що Україна мститься журналістам «за публікації про порушення прав віруючих Української Православної Церкви».

Також в посланні висловлено роздратування блокуванням низки інших пропагандистських «православних новинних інтернет-ресурсів, які висвітлювали релігійну політику влади, становище Української Православної Церкви та факти порушення прав її віруючих» та обшуками у засьтупника голови ВЗЦЗ УПЦ протоієрея Миколая Данилевича.

Вчергове згадано підготовку до голосування в другому читанні законопроєкту № 8371: «Метою законопроєкту є фактична заборона Української Православної Церкви, а також полегшення процесу вилучення її храмів та майна, чого не приховують у своїх публічних виступах самі законодавці».

Очільник РПЦ намагається довести своїм адресатам, що дії української влади щодо УПЦ «набувають рис тотального антирелігійного терору, який включає закриття храмів і монастирів, незаконні переслідування кліриків і мирян, позасудові розправи, а також закриття інформаційних ресурсів, які розкривають правду про гоніння».

Також згадано кримінальні справи проти найбільш проросійських єпископів УПЦ – митрополита Вишгородського і Чорнобильського Павла, митрополита Запорізького і Мелітопольського Луки, митрополита Черкаського і Канівського Феодосія, митрополита Банченського Лонгіна та митрополита Тульчинського і Брацлавського Іонафана (останній засуджений до п'яти років позбавлення волі і, за різними джерелами, очікує обміну на українських військовополонених).

Заява спрямована очільникам всіх поміснихї церков, включаючи  архієпископа Стефана, голови Охридської архієпископії, яка отримала автокефалію від Сербського патріархату. Ця автокефалія визнана лише декількома помісчними церквами (тобто, включена в диптихи, проголошувані предстоятелями церков), але не визнана Вселенським патріархатом, який має видати повноцінний томос про автокефалію.

Серед адресатів послань — генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш, верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк, генеральний секретар ОБСЄ Хельга Марія Шмід, директор Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини Маттео Мекаччі, генеральний секретар Ради Європи верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин К.К. Абдрахманов, спеціальний доповідач Ради ООН із прав людини з питання сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії та пов'язаної з ними нетерпимості К.П. Ашвіні, спеціальний доповідач Ради ООН із прав людини з питань свободи релігії або переконань Назіла Гані.

Коментар редакції. Як бачимо, незважаючи на заяви керівництва УПЦ та прохання до Росії та РПЦ не представляти їхні інтереси за кордоном, Москва все ще вважає УПЦ частиною РПЦ з правом виступати від імені своєї української філії на міжнародних майданчиках.

Теги: