«Нам пригадуються часи комуністичного режиму, який нахабно втручався у внутрішнє життя Церков»: заява Православної церкви Чеських земель і Словаччини

РЕАКЦІЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

НА 221-ШУ РЕЗОЛЮЦІЮ КОМІТЕТУ ІЗ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ, ОБОРОНИ ТА БЕЗПЕКИ СЕНАТУ ПАРЛАМЕНТУ ЧЕСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ.

Православна Церква в Чеських землях з тривогою і занепокоєнням спостерігає за спробами державної влади, зокрема Сенату Парламенту Чеської Республіки, маніпулювати і контролювати події всередині нашої суверенної Церкви. Нам пригадуються часи комуністичного режиму, який нахабно втручався у внутрішнє життя Церков, диктуючи їм, що вони повинні робити, встановлюючи правила і закони, щоб домогтися свого - в тому числі і в кадрових питаннях.

Чи не повертаємося ми до часів, коли політик чи чиновник буде надавати священикам дозвіл держави на здійснення духовної діяльності за умови їхньої згоди з державною ідеологією?

У резолюції сенатського комітету, про яку йдеться, на самому початку сказано, що:

«Православна Церква в Чеських землях є церквою, незалежною від вищезгаданої Російської Православної Церкви, має другу за чисельністю віруючих в Чеській Республіці, і її кількість значно зросла в останні роки за рахунок віруючих, які прибувають з окупованої Росією України...» і що «ця церква має глибокі традиції, пов'язані з чеським народом, вона виступала за незалежну державу, а її лідери проявили надзвичайний героїзм, переховуючи десантників після вбивства Рейнхарда Гейдріха».

Однак у своїй заяві він постійно і тенденційно асоціює нашу Церкву з Церквою, яка є «Російською Православною Церквою, зареєстрованою в Чеській Республіці, Підлеглою Церквою Патріарха Московського і всієї Русі в Чеській Республіці». ОДНАК ВОНА ЖОДНИМ ЧИНОМ НЕ ПОВ'ЯЗАНА З ЧЕСЬКОЮ ПРАВОСЛАВНОЮ ЦЕРКВОЮ!

Чи це маніпулятивне і тенденційне поєднання має на меті завдати шкоди нашій Церкві? Вся ситуація, яка має довготривалий контекст і передісторію, наводить нас на думку, що це робиться в рамках цілеспрямованої і спланованої кампанії проти нашої Церкви. Це робиться кількома державними установами. Зокрема, не тільки Сенат, але й Міністерство культури та Міністерство внутрішніх справ Чеської Республіки.

Ми також заперечуємо, зокрема, проти твердження, що «з 2014 року Православна Церква на чеських землях потрапляє під все більш значний вплив осіб, пов'язаних із силовими структурами Російської Федерації...».

Маніпулятивний і тенденційний характер цих та інших тверджень в даній резолюції змушує нас побоюватися, що їхньою метою є підготовка процесуальної та законодавчої бази для обмеження і контролю нашої Церкви, що в корені суперечить Конституції нашої країни з її правом на свободу релігії і переконань.

Ми запитуємо, де ж масариківські ідеали нашої демократії, поєднані з обговоренням спільного пошуку шляху і правди, а не одностороннім диктатом влади? Чому сенатська комісія не запросила представника нашої Православної Церкви для пояснень чи дискусії? Чому представник Церкви повинен був за кілька днів до засідання цього сенатського комітету просити особистої зустрічі з головою цього комітету і запропонувати діалог і відповіді на всі питання і неясності цього комітету? На сьогоднішній день ця пропозиція не була використана, і Церква не була запрошена на засідання комітету?

У наказі Палати, про який йде мова, також висловлюється переконання, що свобода релігії та об'єднань не повинна зловживатись для незаконного впливу ворожої іноземної держави... і влада держави повинна вжити всіх законних заходів, щоб якомога точніше оцінити цю загрозу і усунути її».

Ми, як Церква, безумовно, згодні з тим, що свобода віросповідання не повинна бути використана для будь-якого впливу влади, не тільки іноземної, але навіть і внутрішньої! Саме з такою ініціативою виступає і сенатський комітет, і, згідно з цією постановою, Міністерство внутрішніх справ і культури.

Без жодних фактів і доказів у цій постанові йдеться про те, що:

«обставини, за яких 27 червня 2024 року в храмі святих Кирила і Мефодія на вулиці Ресслова в Празі відбулися єпархіальні збори цієї Церкви, можуть, на думку присутніх, викликати занепокоєння щодо легітимності у зв'язку з обранням представників, розпорядженням майном і законністю прийнятих на них рішень».

Ці збори були належним чином проведені відповідно до найбільш обов'язкових церковних правил, тобто Конституції Православної Церкви. Єдиним питанням порядку денного цих зборів було обрання нової єпархіальної ради, оскільки склад старої єпархіальної ради вже кілька років як вичерпав свій мандат, а два попередні єпархіальні збори не змогли обрати нову єпархіальну раду.

Більше того, персональний склад цього єпархіального зібрання, за незначними винятками, був ідентичний попередньому єпархіальному зібранню. Поширеною брехнею, на яку, ймовірно, спирався сенатський комітет у своїй заяві, є твердження про тенденцію до найму іноземних священиків для впливу на вибори в цілому. Фактом залишається те, що за останні два роки було найнято лише двох співробітників. Один технічний працівник, який не був присутній на Асамблеї, і один священнослужитель. Жодна особа російської національності не працює в наших церковних структурах, ані клірики, ані миряни.

При особистій зустрічі з головою цього сенатського комітету була висловлена думка, що «якби Православна Церква засудила діяльність Російської Федерації в Україні, це було б чітким сигналом ставлення Церкви до війни в Україні». Сенатора запевнили, що наша Церква засуджує будь-яку війну, кровопролиття і насильство в будь-якій точці світу. У тій частині кожної літургії, яка служиться в наших храмах, чи то чеською, чи старослов'янською мовою, наше духовенство і вірні завжди моляться за мир в Україні. Президенту було повідомлено, що ми є останніми, хто хоче асоціювати владу духовенства і Церкви зі світською владою та ідеологією, схильною до засудження будь-кого. Його позиція була чітко сформульована, що «місія Церкви - служити, молитися, а не воювати чи освячувати чиїсь військові зусилля - одна з найдавніших традицій нашої Церкви».

Тому ми знову і рішуче протестуємо проти безпрецедентного паплюження нашої Церкви з боку політиків і міністерських чиновників та їхніх спроб маніпулювати нашою Церквою з метою примусити її до «ідеологічного послуху». Як комуністичний, так і нацистський режими чітко продемонстрували нам потребу диктаторських режимів контролювати Церкви та маніпулювати їхніми лідерами для ідеологічних засуджень і заяв, а також необхідність протистояти цьому злу.

Це також є причиною, чому ми не залишимо цю безпрецедентну ініціативу непоміченою. Ми вимагатимемо, щоб ця безпрецедентна атака на нашу Церкву була обговорена у форматі Всесвітньої Ради Церков, оскільки подібні зусилля влади зачіпають і їх. Крім того, ми ініціюватимемо публічні дискусії на тему спроб владних політиків знущатися над Церквою та духовною спільнотою.

...від імені Томаша Яроліма

прес-секретаря Архієпископа Празького і Чеських земель +МІХАЛА