Одразу два публічні диспути на тему «Чи є Бог?» відбулися за останні декілька днів у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут». 20 травня тут дискутували вихованці Київської духовної семінарії (УПЦ) та студенти КПІ. А 23 травня відбувся інтелектуальний двобій між «головним атеїстом України», професором КПІ Євграфом Дулуманом та українським теологом, шеф-редактором «Богословського порталу» Юрієм Чорноморцем, повідомляють Олег Алімов та Дмитро Кузьменко у своєму репортажі.

 

У Києві відбулися ще два диспути віруючих та атеїстів (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Натисніть на фото для збільшення

 

Нагадаємо, що перша і найгучніша зустріч атеїста Євграфа Дулумана та православного теолога Олександра Філоненка відбулася в КПІ 13 квітня і викликала широкий резонанс. Молодіжна зустріч, що відбулася 20 травня, продовжила цю полеміку і була своєрідним розминанням перед черговим диспутом Євграфа Дулумана і Юрія Чорноморця.

Отже, 20 травня троє віруючих та троє студентів-атеїстів намагалися розібратися у «проклятому питанні» (за виразом Достоєвського) та довести опонентам правдивість власного світогляду. Дарма що ініціаторами цього диспуту були семінаристи (два випускника КДАіС і один з Полтавської місіонерської семінарії), їхні обґрунтування віри в Бога виглядали дещо скромніше, аніж атеїстична позиція студентів КПІ. Однак і зі сторони атеїстів не було запропоновано нічого оригінального. Головною їх тезою було твердження, що Бог не може бути Творцем такого жорстокого світу, і віра в Нього є нічим іншим як «зрадою людства». У цих словах безперечно талановитих юнаків важко було не впізнати гуманістичні ідеї Івана Карамазова (з роману «Брати Карамазови» того ж Достоєвського).  Проте світлі голови  майбутніх соціологів та юристів, напевно, забули, куди такі ідеї привели героя роману.

Третій диспут — Дулуман vs Чорноморець — викликав неабиякий інтерес у аудиторії, бо опонентом маститого атеїста виступив відомий православний полеміст.

У Києві відбулися ще два диспути віруючих та атеїстів (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Ю. Чорноморець назвав твердження деяких богословів про неможливість раціонального осмислення Бога «заявою про свою імпотенцію» і навів можливі шляхи такого доведення.

У своєму виступі Юрій Чорноморець розкритикував докази існування Бога, викладені у релігійних підручниках. Натомість він виклав свої аргументи, побудовані на богослов’ї преподобного Максима Сповідника. «Міркувати треба, виходячи з того, якого роду світи ми маємо», — наголосив Чорноморець.

У Києві відбулися ще два диспути віруючих та атеїстів (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Першим світом, за його словами, є космос, який створений за антропним принципом. «У цьому світі все влаштовано для існування людини. Для фізиків, біологів це є настільки очевидним, що вони і придумали антропний принцип»

Другим світом є внутрішній світ людини, у якому існує моральний закон. «Безумовно, можна припустити, що совість виховується та нав’язується суспільством, — зауважив богослов. — Але справа в тому, що суспільство нав’язує нам разом з тим й зовсім інші закони теж. Ми зростаємо і дізнаємося, що весь світ подібний джунглям і треба боротися за власне існування будь-якою ціною. Проте ми усі не хапаємося за сокиру і не стаємо Розкольниковими (герой роману Достоєвського «Злочин та покарання»).

Третій світ  — світ історії, яка має сенс і свідчить про Творця, продовжив теолог. Якщо морального закону всередині людини не існує, то яким чином ще існує цей світ, сповнений зла, яке часто приймає нелюдський, інфернальний вигляд? «Людство виживає, бо це надприродне демонічне зло перемагається чиєюсь праведністю. Надприродне зло перемагається надприродним добром», — відповів Юрій Чорноморець.

У Києві відбулися ще два диспути віруючих та атеїстів (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Четвертий світ — надприродний світ Церкви, який свідчить про існування Бога. Людина може пізнати Бога як Того, хто звершує церковні таїнства і дає благодать. «Цей четвертий світ є для нас найбільш важливим, — відповідає Юрій Чорноморець. —  Людина в таїнствах хрещення, сповіді, або причастя відчуває ту зміну, яка з ним сталася. Не обов’язково це відчуває той, хто чекає на це. Буває, що людина нічого не очікує, але потрапляє у цей світ і щось із ним відбувається».

У свою чергу, Євграф Дулуман у своєму виступі спочатку погодився, що засобами формальної логіки неможливо довести існування Бога. Але лише тому, що логіка має справу з існуючими речами, а Бог не існує. Однак, потім все ж запевнив, що може довести, що Бога немає. В черговий раз атеїст розповів, що Бог себе ніяк не проявляє, а отже «вчення про Бога з практикою ніяк не пов’язане». На його думку, релігія нав’язується у дитинстві, а тому сприймається свідомістю некритично.

Проте Ю.Чорноморець несподівано для атеїстів виступив із позицій еволюціонізму, назвавши креаціонізм псевдонаукою, котра всі свої докази фальсифікує, і заявив, що Книга Буття говорить саме про еволюційний розвиток світу.

У Києві відбулися ще два диспути віруючих та атеїстів (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Якщо Юрій Чорноморець постійно апелював до науки, навіть відкидаючи будь-який креаціонізм і заявляв, що всі наукові висновки — істина, то Євграф Дулуман, колишній викладач Одеської духовної семінарії, виявився не дуже вдалим знавцем Святого Письма та християнського богослов’я. Він безапеляційно заявив, що згідно Євангелії спасіння може отримати лише скопець, а щоб догодити Богові необхідно виконати усі заповіді. Можливо, через таке розуміння Біблії Євграф Дулуман у свій час і зрікся християнства.

Диспутант-атеїст вважає, що Церква «дебілізує» суспільство, а нинішньому духовенству він пророкує такий же народний гнів, як і після революції 1917 року.

Диспут тривав більше трьох годин і закінчився пізно ввечері. Значна частина слухачів зійшла з дистанції значно раніше і, здається, багато не втратила. На жаль, полеміка диспутантів застигла в письмових запитаннях слухачів, і з цього цейтноту їх вивів своїм заключним словом лише Василь Піхорович, співробітник КПІ, незмінний ведучий трьох диспутів.

Безперечно, слухачам не міг не сподобатися виступ Юрія Чорноморця, над його словами багато хто добре поміркував. З іншого боку, позиція Євграфа Дулумана теж до вподоби багатьом студентам КПІ, які впевнені, що віра в Бога їм ні до чого.

Немає сенсу переказувати увесь диспут, оскільки невдовзі його можна буде прослухати онлайн і напевне спеціалісти напишуть детальніше.

Загалом можна говорити, що в Україні розвивається дуже цікавий новий напрям дискусій, що вже породив низку наукових теологічних та релігієзнавчих статей  (Ю. Вестеля, К. Новікової, Ю. Чорноморця) і може стати значним поштовхом у розвитку українського богослов’я.

Теги: