Після обрання новим главою греко-католикiв Верховний Архиєпископ Святослав Шевчук заявив, що "дуже важливим для Української Греко-Католицької Церкви є питання реституцiї церковного майна. Адже ми є репресованою Церквою". В інтерв'ю "Експресу" представники УГКЦ священик Iгор Яцiв та економом архиєпархiї о. Володимир Ониськiв детальніше розповіли про позицію Церкви.
Співрозмовники видання наголосили, що "цього разу про повернення храмiв не йдеться", адже для своєї дiяльностi Церквi насамперед "потрiбнi зали, примiщення, класи для проведення занять, вишколiв, навчання дiтей". Як розказав о. Володимир Ониськiв, "ми опрацювали 166 архiвних справ, якi мiстять iнформацiю про майно, яке колись належало Церквi i яке незаконно вiдiбрали. Оскiльки до 1946 року майном УГКЦ володiла здебiльшого на заходi України, то нинi ми хочемо повернути Церквi власнiсть у Львiвськiй, Iвано-Франкiвськiй i Тернопiльськiй областях".
До неї належать, зокрема, будiвлi нинiшнього Нацiонального музею у Львовi, яке придбав для Церкви митрополит Андрей Шептицький. У комплексi собору святого Юра також є 26 квартир, якi УГКЦ досi не повернули. А в Iвано-Франкiвськiй областi багато примiщень, що мали для УГКЦ торговельно-промислове призначення, -- задiювалися в лiсопереробцi.
Земельних дiлянок в цьому перелiку небагато. Це дiлянка бiля Унева на Львiвщинi -- 850 гектарiв, поблизу Зарваницi на Тернопiльщинi -- 383 гектари, поблизу Галича -- 630 гектарiв та Перегiнська -- 34 тисячi 215 гектарiв (обидва населенi пункти -- в Iвано-Франкiвськiй областi).
Як повідомив о. Iгор Яцiв, "ми готовi пропонувати i обговорювати можливi механiзми з державними органами. Уникнути вирiшення цiєї проблеми державi все одно не вдасться. Адже йдеться про порушення прав громадян. Без вирiшення цього питання неможливий рух країни в європейському напрямку".
Теги:
(Да и с фонетическими отличиями далеко не все однозначно. Для того, чтобы сделать безоговорочный вывод о том, что ять полностью утратил свое традиционное произношение у в Киеве, фактов недостаточно. У Мелетия Смотрицкого, где фонетика представлена, о превращении ять в и ничего не говорится. Скорее всего часть пыталась произносить ять по-старому, часть - как и. Прилизительно так, как сейчас произносится Г в церковнославянских текстах на Украине: одни - как фрикативный, другие - как взрывной звук. Ломоносов (учившийся в Могилянке) пишет, что ять к средине 18 века в строгом стиле всё ещё произносится как особый звук. О том, что ять сохранялся до 17 - 18 века, пишет и выдающийся фонолог Николай Трубецкой. Не будем же легковесничать в угоду политтехнологам).