В Ужгородській райдержадміністрації 17 лютого відбулося засідання круглого столу по вирішенню спірного питання між релігійними громадами православної та греко-католицької церкви с. Великі Лази. Основна мета зібрання – знайти шляхи примирення двох громад, збереження християнських цінностей, інформує РІСУ з посиланням на Голос Карпат.
Відомо, що вже близько 20 років йде протистояння двох громад,ведеться відкрита боротьба за Свято-Вознесенський храм села В.Лази. За всі ці роки було випробувано багато шляхів примирення,але проблема з місця не зрушилась.
На даний час утримує церкву православна громада, а греко-католицька громада проводить свої богослужіння в приміщенні колишньої фари. Однак,за рішенням господарського суду, православна громада зобов`язана усунути перешкоди греко-католицькій громаді у почерговому користуванні культовою спорудою. Та православна громада всі аргументи щодо почергового богослужіння відкидала.
Тому, для врегулювання даного конфлікту,за круглим столом зібралися голова державної адміністрації Руслан Чорнак, голова районної ради Михайло Фединець,заступник голови державної адміністрації Володимир Химинець,начальник РВ УМВС Віталій Шимоняк,прокурор району Іван Цар, начальник управління державної виконавчої служби головного управління юстиції Наталія Панова,голова Великолазівської сільської ради Лука Шпонтак, депутати районної ради Мирон Помпель та Юрій Костик, представник Мукачівсько-Ужгородської єпархії Української Православної Церкви о.Петро Мурник та преосвященний владика Мукачівської греко-католицької єпархії Мілан Шашік,голови православної та греко-католицької двадцятки.
Прозвучало багато пропозицій щодо виходу з ситуації,що склалася.
Попередньо було домовлено укласти угоду про почергове богослужіння обох громад,при умові будівництва нового храму греко-католицькій громаді.
Теги:





На той час рідна мова визначала національність:
всього - 472 тисячі.
угорськомовні уніати 247 тис.
румуномовні уніати 121 тис.
словакомовні уніяти 102 тис.
Таким чином, г-католиків українців там було - 2 тис.
При цьому православних русинів (українців), які назвали своєю рідною мовою русинську (українську), було - 7 тис.
Таким чином, переважна більшість українців Закарпаття в 1910 році була саме православного віросповідання
Magocsi, Paul Robert. Encyclopedia of Rusyn History and Culture, Toronto, University of Toronto Press, 2002, ISBN 0-8020-3566-3.