Глава УГКЦ блаженніший Святослав (Шевчук) висловив радість з нагоди підписання Декларації про примирення між польським та російським народами Патріархом Московським Кирилом та Примасом Римо-Католицької Церкви в Польщі Юзефом Міхаліком, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на РІСУ.На прес-конференції 19 серпня у Коломиї він зазначив: «Над цим Актом сторони працювали три роки. Було сказано, що це не кінець, а тільки початок, тобто процес примирення не закінчився, а лише розпочався. Але це вже велика подія. Ми, правда, не почули, за що саме поляки пробачають росіян і за що Православна Церква просить пробачення. Можливо, до цього ще дійде».
На прохання кореспондента прокоментувати можливість підписання такої Декларації між РПЦ і УГКЦ лідер греко-католиків України зазначив, що в цій події він вбачає ще один позитивний момент, оскільки Патріарх Московський вступив у спілкування з главою локальної Церкви (а не всієї Католицької Церкви), визначаючи його як свого візаві.
«Я б дуже хотів, щоб подібна річ відбулася і в Україні. Я про це вже не один раз заявляв. Нам було б дуже приємно, якщо б почався особистий діалог на рівні наших Церков, щоб Московський Патріарх визнав УГКЦ як свого співрозмовника, бо до цього часу про нас говорять лише зі Святішим Отцем у Ватикані, майже завжди без нас», – сказав глава УГКЦ.
Він вважає, що УГКЦ і РПЦ повинні також іти дорогою примирення, за прикладом примирення між польською і російською Церквами. За словами очільника УГКЦ, без оздоровлення пам‘яті на основі примирення не можна очікувати конструктивних і добрих відносин та загалом майбутнього наших народів. «Я дякую Господу Богу, що така подія відбулася. Я вже виступив з ініціативою, що УГКЦ готова до такого діалогу і чекає відповіді від наших майбутніх партнерів, і нехай нам і їм в цьому допоможе Господь Бог», – підсумував Предстоятель УГКЦ.
Теги:
Досі всі договори Москви з Варшавою вилазили боком Україні й українцям. Маю надію, що тепер так не буде.
А щодо мрій блаженійшого Святослава, то, аби Москва визнала УГКЦ, спочатку треба, щоб Москва визнала існування українського народу як окремого народу, а не придатку до "братських народів", "русского мира" та інших імперіалістичних проектів.