Днями відбувся практичний курс з місійного служіння в Тернопільській вищій духовній семінарії імені Патріарха Йосипа Сліпого, що при Марійському духовному центрі в Зарваниці. З лекціює для семінаристів виступив владика Йосиф (Мілян), голова Пасторально-місійного відділу УГКЦ, єпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на сайт УГКЦ.

«Щоби бути місіонером, недостатньо диплома і кількох сертифікатів - необхідне особливе покликання, з яким треба народитися і потім його розвивати», − заявив владика Йосиф.

Голова ПМВ відзначив, що їхати на служіння за кордон – це завжди тяжка праця, незалежно від країни перебування. Він окреслив виклики, які найчастіше виникають перед душпастирями УГКЦ на місійних теренах. «Перший виклик − це вимога целібату. Пробуємо переконати західний світ, що одружений священик нічим не гірший від целібса. Якщо душпастирювати приїде одружений священик, то фактично приїде два в одному − і ці двоє зможуть зробити більше для наших людей, ніж один священик. В ідеалі так би мало бути», − зазначив владика Йосиф.

Ще однією небезпекою єпископ назвав біритуалізм, до якого іноді вдаються священики УГКЦ на Заході. «Він служить у католицькому костелі й часто праця для Римо-Католицької Церкви бере верх – він не має часу служити нашим людям. Нібито від РКЦ отримує утримання, але втрачається для нашої Церкви. Треба мудро чинити і розуміти, що тебе послав єпископ, щоб послужив рідному народові», − наголосив голова ПМВ.

Він також розповів семінаристам про потреби душпастирювання в Київській архиєпархії, зазначивши, що вони не відрізняються від потреб Західної України. «Київська архиєпархія − це не місійні терени. Це рідна земля. Тільки ментальність трохи інша», − зазначив єпископ.

Священнослужитель Володимир Дарморіс із Тернопільської духовної семінарії розповів, що для священика на місійних теренах дуже важливо мати харизму і володіти мистецтвом єднання людей з Богом. Як приклад він навів діяльність митрополитів УГКЦ Андрея Шептицького і Йосифа Сліпого, які їздили, згуртовували та об’єднували українців за кордоном. Також о. Володимир відзначив, що священикам на місійних теренах варто приділяти більшу увагу українцям, які менше знають Бога. «Коли вони повернуться до себе в Харків чи Донецьк, там будуватимуть нашу Церкву», - пояснив він.

Священнослужитель Никанор Лоїк, настоятель обителі Святого Антонія Печерського в Обухові, поділився досвідом служіння і розповів про місіонерську харизму богопосвяченої особи. «Щоби виконати покликання, треба дуже полюбити Бога, Христа. Полюбити понад усе. Прагнення любові Христа - найкраще свідченням, бо цієї любові прагне кожна, без винятку, людина», - зазначив о. Никанор.

Ганна Зварич, директор християнського колегіуму «Знамення», розповіла семінаристам про місіонерську харизму мирянина. Вона відзначила, що служіння мирян у Церкві не нове, адже вона від початку була діяльна завдяки охрещеним, які ставали свідками Ісуса Христа своїм життям і смертю. Ганна Зварич також процитувала блаженнішого Любомира (Гузара), який сказав: «...мирянин став довгою рукою єпископа: куди єпископ, священик сам не міг піти, посилав мирянина». «Найважливіша форма апостоляту - наше щоденне життя: люди менше будуть слухати, але бачити ким ми є. Про Бога не потрібно лише говорити, Богом потрібно жити», - наголосила п. Ганна.

Оскільки до семінаристів на курсах приєдналися їхні дівчата, які планують послужити Церкві в подружжі, дружина священика Марія Січкарик поділилася досвідом служіння їмостю. Її виступ був присвячений психології священичої сім’ї.  Вона наголосила, що сім’я священика має бути взірцем Церкви. А їмость повинна бути доброю, молитовною, працьовитою, милосердною жінкою і не привертати надмірної уваги. «Я горда бути їмостю. Але це і велика відповідальність. У селі на вас дивляться, як на зразок сім’ї. Щаслива сім’я – щаслива парафія. Якщо ваш чоловік дає раду у вашій сім’ї - він дасть раду і на парафії. Але головне – треба постійно молитися. Без молитви нічого не можна досягти. Особливо важлива спільна молитва», - поділилася п. Марія.

Отець Андрій Гах, секретар ПМВ, розповів про психологічні аспекти священика, що мігрує. Він поділився своєю життєвою історією: як став священиком, як йому вдавалося долати життєві труднощі, окреслив роль мотивації в житті душпастиря. «Психологи гуманістичного напрямку наголошують, що мотивація - запорука психологічного добробуту. Мотивація для священиків - це віра, яка живиться у молитві, в розмові з Богом. А система захисту – відкритість. Що більше ми відриті до людей, то більше захищаємо себе як священиків. Наша громада складатиметься з людей, яким ми довіряємо, і вони у відповідь довірятимуть нам. Ця взаємодовіра сприятиме зміцненню і збільшенню нашої громади», - зазначив він.

2 липня, на прес-конференції у львівському прес-клубі, єпископ Йосиф (Мілян) представив новий підручник для студентів духовних семінарій «Місіологія» о. д-ра Мирона Бендика, ректора Дрогобицької духовної семінарії блаженних священномучеників Северина, Віталія та Якима.

Теги: