Священик 33-річний Ігор Рачок із райцентру Старокостянтинів Хмельницької області судиться з батьками за хату. Відділив від будинку окрему квартиру, забрав половину двору, засипав батьківські септики, повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на Газету по-украински.— Що вам казати. Було у мене два сина, а менший священик оказався подлєцом, — махає рукою 65-річна Марія Рачок, мати священика. — Стидно, що вивчила його на батюшку. На старості років ходимо по людях митися, матушка нас відкрито на три букви посилає. Отака дяка.
Марія і Василь Рачки — місцеві. Виховали двох синів. 41-річний Олександр — будівельник, з родиною живе в окремій квартирі. Молодший 33-річний Ігор — священик Української Православної Церкви Київського Патріархату, з дружиною і 12-річною донькою Ганною живуть із батьками. Править у храмі в селі Пашківці.
— 2008 року я прибудував Ігорю двоповерхову пристройку, — каже 68-річний Василь Рачок. — Щоб було місце для жінки й дитини. Зробив до неї отдєльного входа, поставив там ванну й туалета. А він поділив весь двір, поставив двометрового забора, облив його переробом (спрацьована автомобільна олива. — ред.), щоб ми часом не перелізли... На його половині оказалась криниця і вигрібні ями. Води в нас тепер нема. Вигрібні ями позасипав, то нема й каналізації. Я викопав би нові, але нема місця.
Василь Рачок набирає воду з джерела за 2 км. Возить її в бутлях на велосипеді. Посуд миють у тазику, купаються у громадській лазні, туалетом користуватись теж не можуть.
— До своєї хати заходжу через гноярку. Перед людьми стидно. Але це до пори, до часу, — махає рукою Василь Семенович. — Я плотнік, маю таку гостру сокиру, що одним ударом від голови до ср...ки.
28 липня Старокостянтинівська міська рада поділила будинок Рачків на два окремих помешкання, кожній надала окрему адресу. Одна належить Василеві Рачку, інша — Ігореві. Василь Семенович каже, що заяви на розподіл не писав, дарчої не оформляв. Поскаржився на сина в міліцію, прокуратуру, суд. Вимагає скасувати поділ і вигнати сина з хати. Справу розглядає Апеляційний суд.
Рачків-батьків підтримує старший син Олександр, 41 рік, а також сусіди.
— Батько Ігорю і хату, і церкву побудував, — каже сусідка 54-річна Алла Міцінська. — А він їм гетто влаштував. Криницю забрав, стежку. Я взагалі не розумію, як до нього можна ходити на причастя чи сповідь.
Благочинний Старокостянтинівського району отець Степан знає про конфлікт між отцем Ігорем і його батьками. Зарадити не може.
— У церкві, як і в кожній спільноті, є паршиві вівці, — зітхає отець Степан. — Ігор порушив заповідь: "Люби і поважай батьків своїх". Коли я помагав йому поступити в семінарію, він сказав: "Як собі, то я на горба попхаю, а як комусь, то і з горба не підштовхну". Я думав, то були просто слова.
Ігор Рачок заперечує звинувачення батьків.
— Я повчаю їх, бо я — священик і маю так робити, — каже. — Це вони мені постійно погрожують, мама мою доньку виганяє. Хай дадуть мені грошей і я куплю собі окреме житло, й ніхто нікому не буде заважати.
Теги:
