Прес-центр Київської Патріархії поширив коментар щодо заяв Московського Патріарха Кирила у справі єдності Правосланої Церкви в Україні. Вислови глави РПЦ прес-центр Київської Патріархії "не може оцінити їх у сукупності інакше, ніж як «словєса лукавствія», тобто як лукаві та неправдиві", повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на сайт УПЦ КП.

"Патріарх говорить: «Влада не повинна втручатися в церковні справи. Силою неможливо вирішувати церковні питання. Єдність Церкви не може бути досягнута в результаті насильницьких дій», -- йдеться у коментарі. -- Але хіба не він сам неодноразово звертався до української влади з пропозиціями «подолати розкол», тобто приєднати Київський Патріархат під свою владу, саме через інструменти держави? Хіба не його підлеглі у Москві та в Україні говорили про так званий «болгарський варіант», тобто про визначення законом лише однієї легальної, офіційної Правосланої Церкви та конфіскацію владою храмів і майна у тих, хто до цієї Церкви не належить? Хіба не з подачі представників Московського Патріархату двічі Генеральна прокуратура України ініціювала скасування державної реєстрації Київського Патріархату?"

Прес-центр Київської Патріархії зазначає, що Патріарх Кирил і його попередник Патріарх Олексій "разом зі спецслужбами у 1991-92 роках розтоптали однодушне рішення Помісного Собору УПЦ 1-3 листопада 1991 р. про автокефалію, організовували переворот в Українській Церкві та її розкол на так званому Харківському соборі", що призвело "до існуючого сумного розділення".

В коментарі також ставляться риторичны запитання: "Хіба не колишні генеральний прокурор Пшонка і міністр внутрішніх справ Захарченко тиснули на архієпископа Олександра (Драбинка), секретаря Предстоятеля УПЦ МП митрополита Володимира, з метою змусити його виїхати на служіння закордон? Саме з цією метою влітку минулого року архієпископ (нині – митрополит) Олександр не був фактично взятий під арешт, а міліцейський супровід постійно перебував з ним практично до останнього дня? Все це робилося з відома Патріарха Кирила з метою пришвидчити смерть неугодного Москві митрополита Володимира (бо архієпископ Олександр є відповідальним за його лікування) та забезпечити реалізацію московського сценарію обрання наступного Предстоятеля УПЦ".

Київський Патріархат твердо переконаний, що питання єднання Церкви повинні вирішуватися саме Церквою, говориться у коментарі. "Але держава повинна забезпечувати невтручання в цей процес позацерковних сил, в тому числі іноземних спецслужб та агентів впливу. Щоби не сталося так, як у 2009 р., коли після успішної першої зустрічі делегацій УПЦ КП та УПЦ МП у справі діалогу, «православний олігарх» Нусенкіс від імені Патріарха Кирила вчинив тиск, внаслідок якого ключову особу діалогу – архімандрита Кирила (Говоруна) – було фактично вислано з Києва у Москву", -- запевняє прес-центр і каже про "тиск з боку певних діячів на керівництво УПЦ МП з метою змусити їх відмовитися від церковного об’єднання".

Прес-центр Київської Патріархії "повністю погоджується" з Патріархом Кирилом в тому, "щоб Церква самостійно, не спираючись ні на які зовнішні чинники, вирішувала всі ті питання, які перед нею стоять". Але при цьому заявляє, що "захистити Церкву від такого тиску і впливу – якраз і є прямим обов’язком держави".

Крім того, прес-центр Київської Патріархії дав своє тлумачення «канонічних принципів», на яких наполягає глава РПЦ. "Розтоптування і зневажання Московським Патріархатом рішень Помісного Собору УПЦ 1-3 листопада 1991 р. про автокефалію, організація з допомогою спецслужб заколоту в Українській Церкві та її розкол на так званому Харківському соборі – це є канонічні діяння? -- запитують автори коментаря. -- Змушування Предстоятеля УПЦ митрополита Філарета у 1992 р. до віставки, що прямо забороняється канонами (3 правило свт. Кирила Олександрійського), – це канонічне діяння? Проведення заочного судилища над ним із заздалегідь відомим результатом – хіба це не те саме, що судилища над святителями Афанасієм Олександрійським, Іоанном Золотоустим, Филипом Московським чи Арсенієм (Мацієвичем)? Чому досі не виконане рішення Архієрейського Собору РПЦ від 4 квітня 1992 р. про розгляд прохання про автокефалію УПЦ на Помісному Соборі РПЦ – хоча такий Собор відбувся, правда через 17 років, у 2009-му, хоча за статутом мав відбутися найпізніше у 1995 р.? Хіба не беззаконням є проголошена з ініціативи тоді ще митрополита Кирила (Гундяєва) анафема на нашого Предстоятеля?.."

Свій коментар прес-центр Київської Патріархії завершує такими словами: "Краще, ніж навчати когось виконанню канонів, Патріарх Кирил покаявся би перед українським народом за те, що своїми настановами, нагородами, благословеннями, вітаннями і заохоченнями, як Патріарх Церкви, до якої належить Віктор Янукович, сформував у останнього думку про правильність і богоугодність всієї своєї діяльності. Як найвищий ієрарх Московського Патріархату, Патріарх Кирил несе також долю відповідальності за своє духовне чадо. І ті біди, які зараз переживає Україна, є, в тому числі, і на його патріаршій совісті".

Теги: