У Чернігові політика знову сперечається з релігією. Цього разу в центрі конфлікту опинився пам’ятник Симарглу — язичницькому символу, що зображений на капітелі старовинного Борисоглібського собору (XII ст.). Саме скульптуру древнього «чернігівського звіра» — так останнім часом називають цей елемент орнаменту храму — місцева організація «Громадська думка» й вирішила встановити як символ–оберіг міста.

Чернігівська єпархія Української православної церкви Московського патріархату одразу ж спрямувала до міської ради листа, в якому висловлює занепокоєння щодо «возведення в Чернігові, древній православній святині, на території Борисоглібського монастиря, пам’ятника язичницькому ідолу». Православні священики вважають, що Симаргл — язичницький символ жертвоприношення і йому не місце на території православного храму.

Натомість громадська організація, яка ініціює встановлення пам’ятника, вважає його символом Чернігова. І місце для нього обрала насправді не на території монастиря, а на в’їзді в місто, біля церкви святої Катерини. Міська рада дозволу на виділення конкретної земельної ділянки під пам’ятник поки що не надала, але дозволила «Громадській думці» розпочати розробку проектної документації, повідомляє УМ

Політика і релігія переплелися у зВірі
До речі, вчені схиляються до думки, що «чернігівський звір» до Чернігова насправді має дуже далекий стосунок. Фантастичний звір із головою собаки, тілом лева, крилами орла й хвостом змії має давнє, ще, можливо, скіфське походження. «Ця істота пов’язана з давніми віруваннями, які зберігаються на нашій території ще зі скіфських часів, — розповіла археолог, доцент Чернігівського педуніверситетут Олена Черненко. — І коли починається нова хвиля контактів із творами іранського мистецтва, які потрапляють на Подніпров’я в часи створення слов’янської державності, то ці образи знаходять відгук як щось старе, давно забуте. Тому іранський образ (а вчені припускають, що божество запозичене з іранської міфології, де персидське слово Simurg означає схожу на грифона казкову птаху або гібрид напівсобаки–напівптиці. — Ред.) знайшов нове життя на тих землях, де колись шанували грифона. Цей символ не можна назвати суто чернігівським, він був поширений у всій Європі».

Цікаво, що капітель Борисоглібського собору знайшли біля порога храму тільки в 50–х роках минулого століття під час археологічних досліджень. За словами Олени Черненко, тоді вирішили, що капітель належить саме цьому собору. І дійсно, зображення «звіра» після реставрації чудово вписалося в оздоблення храму. Хоча вже тоді було відомо, що Борисоглібський собор побудований на залишках ще давнішої споруди — церкви чи княжого терему — і не виключено, що капітель могла бути саме зі стіни тієї будівлі. Нині капітелі на півколонах фасадів Борисоглібського собору відновлені з оргскла за зразком первинних, а фрагменти оригіналів експонуються в музеї.

Тож чи буде зображення язичницького символу поблажливим до міста — сказати важко, адже, за деякими даними, його пов’язують саме з царством мертвих. Водночас депутат міської ради від фракції УНП Володимир Ступак вважає встановлення цього пам’ятника звичайним політичним піаром громадської організації, яка має власні інтереси в місті й збирається брати участь у виборах до міськради.

Теги: Чернігів, пам’ятник Симарглу, язичницькиц символ, Громадська думка, Олена Черненко, Борисоглібський собор, церква святої Катерини