Споруджений у XVII ст. бароковий храм, який прилягає до митрополичої резиденції й будівлі колишньої семінарії, служив римо-католикам до 1945 р., доки його не відібрала радянська влада. Усупереч намаганням римо-католиків повернути весь сакральний комплекс, місцева влада передала храм греко-католицькому Марійському Товариству, де було утворену парафію УГКЦ. Неподалік розташовані ще три храми, де тепер діють греко-католицькі церкви.

Свого часу попередні архієпископ-митрополит Львівський РКЦ кардинал Мар’ян Яворський і Глава УГКЦ кардинал Любомир Гузар досягли домовленості про почергові богослужіння в храмі Стрітення Господнього та про те, що греко-католицька громада перейде до іншого найближчого храму св. Станіслава, щойно МВС України передасть його приміщення УГКЦ. Проте греко-католики відмовилися залишити костел Стрітення Господнього.

Опівночі на Різдво нижню частину холу й бічні сходи холу митрополчої курії численно заповнили вірні. Прийшли люди різного віку, дуже багато молоді, сім’ї з малими дітьми. Домініканці служили українською і латинською мовами.

«Я греко-католичка, ходжу на Службу Божу до отців василіян і сюди, до домініканців, – коментує літня пані Марія. – Тут я отримала досвід такої справді любові Господньої. Сюди приходить багато греко-католиків, яких я знаю ще з часів виходу нашої Церкви з підпілля. Коли Греко-Католицька Церква була заборонена, то ми у Львові ходили до латинської катедри, до отця Рафала. Дуже боляче ми сприйняли те, що греко-католицька громада Стрітення Господнього не впускає нас усіх до храму. Якісь суперечності з тими людьми ми вже давно відчували».

Теги: