Як повідомляє видання "Новини Узбекистану", Григорій Гусейнов на початку 1980-х років познайомився з представниками знаменитої династії і відкрив факт їх перебування в Україні не тільки для тодішнього Узбекистану, а й для всіх, хто цікавився історією узбецького народу. Протягом багатьох років Гусейнов ретельно збирав різну інформацію, і ось нарешті, за його словами, настав найбільш актуальний час для видання книги.

На початку 1980-х Григорій Джамалович особисто познайомився з племінником останнього хівинського хана Сеїд-Абдулли — Абдурасулом Мухамедьяровичем Мадіяровим, який жив у Кривому Розі. Дізнавшись унікальну, і водночас трагічну історію династії хивінських ханів, Григорій Джамалович написав статтю для газети «Комсомольська правда», яка видавалася в Москві. Редакція не тільки надрукувала статтю, а й звернулася з проханням до автора підготувати більш детальний матеріал.

Таким чином, Григорій Джамалович відкрив і для Узбекистану, і для всього світу історію про подальшу долю хивінських ханів, адже раніше не було достовірної інформації про долю родини хана, яку в 1920 році вивезли до Москви.

Історія родини хівинців розповідає про взаємини простих людей. Українці не дали загинути хівинцям, хоча Україна тоді переживала страшні голодні роки. Згадуючи це, Абдурасул Мухамедьярович плакав з такими словами на устах: «Ми відчували, що перебуваємо серед братів українців. В інших умовах нам не вдалося б вижити», розповідає письменник Григорій Гусейнов.

Григорій Гусейнов — український письменник, журналіст, член Національної спілки письменників України, головний редактор літературного журналу «Кур’єр Кривбасу». Автор понад сорока книг. Лауреат майже двадцяти літературних премій, зокрема зарубіжних. Єдиний азербайджанець, який отримав з рук президента України найвищу нагороду України в галузі культури, літератури і мистецтва — Національну премію імені Тараса Шевченка. Сьогодні він є членом Шевченківського комітету, який приймає рішення про присудження премії.

Теги: