Тема лекції о. Георгія Коваленка в університеті ім. Тараса Шевченка була «Церква і медіа: Інституалізація комунікації в Православ’ї». Зустріч відбулася в рамках науково-дослідницької і освітньої програми кафедри Соціальних комунікацій Інституту журналістики.

Ректор ВПУ познайомив слухачів з історією створення і розвитку православних медіа в добу незалежності України. Розповів про ідею Відкритого православ’я. Наприкінці зустрічі о. Георгій відповів на запитання, більшість яких стосувалися теми автокефалії Православній Церкві України та використання релігійної тематики в інформаційних війнах та пропаганді.

Крім того, днями у Львові викладачі освітньої програми «Історія та археологія» Гуманітарного факультету Українського католицького університету (УКУ) організували та провели одноденний тренінг із підвищення кваліфікації для шкільних вчителів. Такий тренінг відбувається вже вдруге.

Завдяки обміну досвідами між шкільними та університетськими викладачами Український католицький університет прагне зробити власний внесок у виховання критичного мислення в школярів. На думку організаторів, обговорення складних тем та пошук спільного бачення в професійному колі дозволить уникнути політичних маніпуляцій у викладанні неоднозначних тем під час шкільних уроків. Про ідею та перспективи співпраці між вищою та середньою школами розповіла одна з організаторів обох тренінгів доцент кафедри світової історії нового і новітнього часу УКУ Лілія Питльована.
Лекторами цьогорічного тренінгу стали викладачі УКУ, доктор історичних наук професор Ярослав Грицак та доктор історичних наук професор Ігор Скочиляс. На відміну від минулорічних тем, у яких науковці висвітлювали складні, проте конкретні історичні події, цього року лектори вирішили відповісти на запитання «як». Професор Ярослав Грицак на прикладі Голодомору, Волині та Голокосту пояснював вчителям, як розповідати учням про насильство в історії. А лекція професора Ігоря Скочиляса була присвячена викладанню історії церкви  та релігійного життя у школі.

«По-перше, у нас є фахівці, які мають високі наукові досягнення та готові ними поділитися. Ми хочемо, щоби результати цих досліджень не замикалися виключно в академічному середовищі і вищій школі, а завдяки вчителям – транслювалися в суспільство, – мотивувала вибір тем для обговорення на тренінгу Лілія Питльована. – Адекватне бачення історії є запорукою адекватного бачення сучасності. Вибір тем також зумовила їхня неоднозначність та дискусійність. Але організатори дослухалися й до побажань самих вчителів. За їхніми відгуками, найцікавішими та найконтроверсійнішими точками є модерна та сучасна історія України, революції, війни, а також те, що стосується націй і націоналізму».

«Шкільні історики міцно прив’язані до підручників та ЗНО, що транслюють занадто однозначне та прямолінійне бачення. Водночас українські вчителі дуже завантажені, і тому не завжди встигають слідкувати за новинками в наукових дослідженнях. Але вони все одно прагнуть виходити на ширші простори: історіографічні, наукові, світоглядні. Найпопулярніший відгук, який ми отримуємо від вчителів – це прохання влаштовувати такі тренінги частіше», – пояснила, на чому ґрунтується запит від вчителів, організаторка тренінгу Лілія Питльована.

Виходячи з цих же міркувань, обидва лектори, не змовляючись, наголошували на тому, що в рефлексії історичних подій варто робити у глобальному історичному і географічному контексті. Жодна подія не стається в повній ізоляції, а наша історія постає на перетинах інших історій. Враховуючи ширші контексти, нам усім також варто зрозуміти, що ніхто не має монополії на невинність. Лектори впевнені, що за минуле відповідальні всі: хтось – більше, хтось – менше. Однак спільне майбутнє можливо побудувати лише на фундаменті взаємного прощення: ми вибачаємо і просимо пробачення, це єдино можлива формула примирення між народами.

Попри спільну ідею, формат цьогорічної події відрізнявся від попереднього. Якщо минулорічний пілотний тренінг охопив понад двісті вчителів з усієї країни, участь у цьогорічному взяли лише п’ятдесят шкільних істориків, переважно зі Львова та області. Рішення про зміну формату прийняли відповідно до побажань учасників пілотного проекту. З відгуків після тренінгу організатори дізналися про потребу в більшій інтерактивності та просторі для рефлексій. Отож, вирішили скоротити кількість учасників, а також додати в програму семінари-робітні: вдумливий погляд та серйозна розмова неможливі в переповненій лекційній залі. «Наступного разу ми сподіваємося охопити ширшу географію, – розповіла про плани організаторка події Лілія Питльована, – минулого року вона й була ширша, проте ми не були певні, чи всі  охочі вчителі з Львівщини могли до нас потрапити. Отож, цього разу вирішили попрацювати більш прицільно».

Наступний тренінг, який планують уже восени, знову розширить охоплення. «Для нас принципово важливо створити довірливий простір для взаємодії різних поглядів, адже завдяки цим семінарам ми прагнемо виробляти спільне бачення на суперечливі та складні історичні явища», – додала Лілія Питльована.

Теги: