"Розписи Модеста Сосенка в інтер'єрі планують збити, щоб виконати "нові, гарні"... Іларіон Свєнціцький так писав про ці розписи: "Усе багатство свого творчого духа, усю умієнтність рисівника-орнаментатора, декоратора і кольориста вложив він в сю церкву", - сказано у повідомленні ЛОО Українське товариство охорони пам'яток історії та культури у Фейсбуці.

Церква Успіння Богородиці – найстаріша церква в Славському, змурована 1901 року. Перед нею 300 років поруч на горі Голиця, де тепер цвинтар, стояла інша церква. За переказами, двічі з неї вітром зривало хрест і падав він саме в те місце, де зараз сучасна церква. Це дало парафіянам знак, що варто саме тут зводити святиню. Спершу в XIII столітті збудували дерев’яну церкву, в 1900 році її розібрали і взялись за муровану.

Архітектором церкви став Василь Нагірний, який спроектував близько 200 церков на Галичині під патронатом митрополита Андрея Шептицького. Освіту Нагірний здобував в Швейцарії. Для його стилю побудови характерними були візантійські мотиви та сакральне будівництво Київської Русі. Церква Успіння Пресвятої Богородиці відноситься до пам’яток з однією банею над середохрестям, поставлена на світловому барабані.

З 1909 року внутрішній розпис храму починає виконувати художник Модест Сосенко. Перший директор Національного музею у Львові І. Свєнціцький писав так про працю Сосенка: «Усе багатство свого творчого духа, усю умієнтність рисівника-орнаментатора, декоратора і кольориста вложив він в сю церкву». Особливість розпису Сосенка в тому, що композиційні прийоми схожі до розписів храмів XI-XIIст. В куполі – зображення Пантократора в оточенні чотирьох ангельських створінь, нижче зображені ангели, на парусах – євангелисти. Активно використовуються орнаменти, що нагадують мініатюри давніх рукописів та стародруків. Помітне поєднання реалістичних ликів з площинно-декоративним трактуванням німбів, крил ангелів. Незважаючи на те, що церква пережила Першу світову війну, в 1944 році після бомбардування Славська радянськими військами, серйозно був пошкоджений купол. Купольна частина була перемальована повністю, і основний малюнок, де зображений Вседержитель у Славі, залишився тільки на фотографії. Постраждав і іконостас.

Опісля реставраційних робіт в 1960-70-их роках за даними фотоматеріалів авторська композиційна система зображень храму була збережена. Не вдалось відтворити тільки ікони, які втратили свій первісний вигляд через покриття олійною фарбою.

Теги: