Святковим цей день оголосив папа Римський Георгій VII після того, як у 1083 році король Іштван І був зарахований до лику святих. Спочатку свято було «королівським судним днем», коли до палац короля у Секешфегерварі могли прийти усі, хто чекав від нього допомоги у вирішенні спірних справ. Через декілька століть австро-угорська імператриця Марія-Терезія оголосила його офіційним національним святом.

Відзначити день святого Іштвана на Закарпатті члени угорської громади традиційно збираються в смт Солотвино Тячівського району. Цьогоріч серед гостей можна було побачити Матяша Сіладі, генерального консула Угорщини у місті Берегово, Атіллу Короша, консула дипломатичної установи Угорщини в місті Ужгород, Василя Брензовича, голову ГО «ТУКЗ – КМКС», Йожефа Шарі, голову Верхньо-тисянського осередку ГО «ТУКЗ – КМКС».

Розпочали святкування з урочистого богослужіння у місцевому римо-католицькому костелі. Після чого присутні поклали вінки до пам’ятника святому Іштвану, розташованого на території церкви. Неподалік спорудили й святкову сцену, де гості мали нагоду сказати кілька слів.

Відтак, Матяш Сіладі зауважив, що це свято символізує собою не лише заснування державності, а й зміцнення християнських цінностей. «Цього дня всі угорці світу згадують своє минуле, рішення, що були прийняті їхніми предками та які вплинули на долю усього народу. Одним з таких важливих рішень було й прийняття християнства, яке на території Угорщини запровадив саме король Іштван І. Відтоді церква зайняла вагому нішу в житті угорського народу – об’єднала його та давала віру в скрутні часи. Разом з тим, Святий Іштван запровадив чимало змін, нові закони», – розповів консул.

Василь Брензович висловив радість від можливості знову бути присутнім на святкуванні дня святого Іштвана в Солотвині. Він звернув увагу на символічність події, адже навіть через 1119 років після коронації Іштвана І люди збираються задля вшанування його пам’яті та разом з тим відзначення «дня народження» Угорської держави.

Життя поставило короля Іштвана у непросту ситуацію – всього через 100 років після переходу угорським народом Верецького перевалу, на чолі з великим вождем династії Арпадів, він задавався питанням, чи зможе народ вижити, створити майбутнє чи все-таки піддасться асиміляційним процесам.

«Король Іштван І обрав найбільш правильний шлях – прийняв християнство, створив християнську державу та отримав корону від Папи Римського. А своїм шлюбом з Гізелою Баварською забезпечив підтримку великих держав того часу. Поряд з тим, що держава намагалася інтегруватися до тогочасної європейської спільноти, намагалася зберегти свою ідентичність, культуру, писемність, товарно-грошову систему та військо», – зауважив голова ГО «ТУКЗ – КМКС».

Василь Брензович також наголосив, що протягом останніх тисячу років багато поколінь докладали зусиль до того, щоб угорські громади, розкидані по країнах Карпатського басейну, й надалі існували: «Зараз, ми, спадкоємці принципів, закладених ще королем Іштваном І маємо підтримувати їх й надалі та брегети свою культуру, мову, традиції. Попри те, що наші права та свободи намагаються обмежити, ми тут і завжди будемо тут, на нашій рідній землі».

Після всіх промов на сцені виступили інструментальні колективи та порадували присутніх угорськими народними мотивами.

Теги: