Верховний архієпископ Святослав наголосив, що науковий проєкт «Київське християнство» дуже влучно поєднується з головною темою цьогорічного Синоду «Єдність і сопричастя УГКЦ». Він також важливий, коли говорять про маркери ідентичності греко-католиків України, одним з яких є маркер києвоцентричності УГКЦ.

«Важливо, щоб сьогодні всі вірні нашої Церкви в Австралії, Аргентині, Бразилії, Канаді, Америці та Україні мали свідомість, що вони належать до Церкви, центр якої є у Києві. Ми також бачимо, що ще великий пласт нашої історичної пам'яті нам самим ще потрібно відкрити для себе», – сказав глава УГКЦ.

Святослав також зауважив, що «Київське християнство» має водночас велике значення у контексті дискусії про доступ до собору Святої Софії в Києві і належності УГКЦ до нього. «Відбулася не тільки дискусія, а й конфронтація, мовляв, який стосунок мають греко-католики до Софії Київської. Ми бачимо, що наша Церква на тих землях просто ще не знана. У Києві береги Дніпра рясно скроплені кров'ю мучеників нашої Церкви за єдність Христової Церкви», – наголосив він.

Тому, вважає Святослав, постає нагальна потреба наукового вивчення джерел Київського християнства. «Ми сьогодні вже можемо похвалитися, що маємо двадцять томів наукових досліджень під назвою «Київське християнство», – сказав глава УГКЦ.

Святослав подарував цей доробок Папському орієнтальному інституту. Він подякував жертводавцям, які підтримують ці наукові дослідження. Окремим актом глава УГКЦ висловив вдячність жертводавцям наукової серії видань «Київське християнство», зокрема Богданові Буці, Зиновію Козицькому, Мирославові Сенику, Іванові Торському та Олегові Шуптару.

Нагадаємо, що серія «Київське християнство» започаткована у 2013 році. Видавнича серія представляє наукові результати навчально-дослідницької програми Гуманітарного і Філософсько-богословського факультетів Українського католицького університету «Київське християнство та унійна традиція». Підтримана Синодом єпископів УГКЦ академічна ініціатива має сприяти єдності всіх українських Церков Володимирового Хрещення. Академічним завданням програми є критичне дослідження богословських, канонічних і соціокультурних джерел передання Київської митрополії у ширшому порівняльному контексті універсальних християнських традицій Візантії, латинського Заходу та східних православних спільнот, а також рецепції в словʼянських землях унійної ідеї. Головну увагу програма зосереджує на міждисциплінарному вивченні сформованої на цивілізаційному пограниччі християнського Сходу і Заходу київської традиції. Основою формування києвохристиянського етосу стали слов’янсько-візантійський обряд (зокрема східна літургія), оригінальна богословська думка й помісне церковне право, єдина канонічна територія, особлива духовність, спільні соціокультурні й релігійні практики, кодифікована церковнослов’янська мова та усталена пам’ять про минуле. Сукупно вони творили елементи тяглості тогочасної культури, а в модерну добу уможливили формування національних ідентичностей та появу нових еклезіальних спільнот у Східній і Центрально-Східній Європі. У вересні 2017 року в Софії Київській було презентовано 11 томів наукових досліджень з серії «Київське християнство».

Теги: