Церкву в селі Суботів побудували за наказом Богдана Хмельницького як родинну усипальницю. Там гетьман і заповів себе поховати. У 1657 році його труну доправили сюди з Чигирина. Але де прах гетьмана – нині достеменно невідомо. Цього року розкривати таємниці вкотре заходилися науковці. Вони дослідили підґрунтя церкви георадаром.

Стіни завтовшки два метри приховують чимало таємниць. Радари геофізиків показали, що тут є аномалії, імовірні порожнини, які можуть бути частиною підземних ходів чи навіть ходом до поховання Богдана Хмельницького.

Під входом до церкви виявили невідому крипту. Це підземний критий вхід. До цього його ніхто не міг знайти, адже так глибоко не копали.

Науковці припускають: всі ходи та сама крипта можуть бути завалені камінням чи засипані землею. А ззовні замуровані, щоб приховати поховання. "Це може бути крипта і поховання Богдана Хмельницького, тому що так хоронили князів, королів у європейських країнах. Знайшли аналогічні крипти, саме на значній глибині, саме при вході до храму", – зазначила завідувачка відділу "Суботівський історичний музей" Надія Кукса.

Але чи це захоронення гетьмана – достеменно не знають. Доки тривають дослідження в церкві – історики вкотре вивчають архіви. Бо, за літописами, прах Хмельницького винесли зі Свято-Іллінської церкви польські вояки під проводом Стефана Чарнецького в 1664 році.

Доктор історичних наук Валентин Лазуренко каже: знайдена крипта може бути саме місцем поховання Хмельницького. "Сучасні дослідження доводять, що ніякого нападу карального загону на Суботів 1664 не було і Чернецький навіть до Суботова не доходив. Це була фальсифікація, запущена у Чернігівському літописі і літописі Григорія Грабянки, ким і з якою метою – треба буде ще встановити", – зауважує автор книги про Богдана Хмельницького Валентин Лазуренко.

Науковець переконаний: ще одна фальсифікація – підсумки розкопок радянських вчених. Вони засвідчили – праху Хмельницького в церкві немає.

"Розкопки 71 року, я вважаю, були сфальсифіковані з ідеологічно-політичною метою. Ідеологічно-політична доцільність, особливо в радянські часи, не дозволяла підносити постать Богдана Хмельницького до статусу національного потужного лідера", – переконує історик Валентин Лазуренко.

Цього року дослідники планують просвердлити мінімальні отвори до крипти та опустити туди мінікамеру. Лише після того вирішуватимуть, чи варто починати розкопки.

Теги: