Доповідачем щодо проєкту нового Місяцеслова став диякон Даниїл Ґаладза, член Патріаршої літургійної комісії. Він підкреслив, що джерелами цього місяцеслова є видання офіційних літургійних книг Церкви, серед яких римські видання церковно-слов’янських книг 1940-х років та українські переклади, видані за часів патріарха Мирослава Івана.

«Одне з головних завдань проєкту Місяцеслова було оновлення Місяцеслова УГКЦ, беручи до уваги нових святих і поминання, які ще не знайшли свого місця в літургійних книгах УГКЦ. Можна розділити ці „додані“ поминання на дві категорії: ті, які знаходяться в інших римських виданнях, але були пропущені з різних причин; нові поминання встановлені за останні роки, які ще не увійшли в офіційний Місяцеслов УГКЦ», — мовив доповідач, звертаючись до членів Синоду.

Окрім того, владика Гліб Лончина презентував стан справ щодо українського перекладу Служебника Божественної Літургії св. Івана Золотоустого. «Я доповідав про літургійні питання, а саме минулорічний Синод створив синодальну групу для перевірки тексту Літургії св. Івана Золотоустого і Псалтиря, яку я тепер очолюю. Окрім мене, членами цієї комісії є владика Степан Меньок, владика Тарас Сеньків та диякон Даниїл Ґаладза. Ми зустрічалися цього року, щоб перевірити текст, який приготувала Патріарша літургійна комісія. Властиво, це не є новий переклад, але лише поправки деяких висловів у Святій Літургії. Тобто там не буде великої різниці, але треба було дещо осучаснити мову. Наразі ми вже перевірили усю Проскомидію, однак, без Псалтиря, адже над ним ми повинні попрацювати дещо по-іншому», — зазначив владика Гліб Лончина, окреслюючи основні моменти своєї доповіді під час Синоду.

Окрім цього, вказуючи на важливість правильного перекладу, ієрарх додав: «Свята Літургія — це є найважливіша служба для церковного життя. Над цим Церква повинна дуже пильно чувати і старатися, щоб вона була якнайкраще приготована. Перший переклад на українську мову здійснив патріарх Йосиф Сліпий ще у 1968 році. Цей переклад характеризується досить великою точністю до церковнослов’янського тексту. Через двадцять років, у 1988 році було видано новий переклад Літургії, в якому мова була дещо осучаснена, деякі вислови були змодернізовані».

Теги: