Нинішнє засідання комісії було присвячено темі історичної пам'яті про Другу світову війну в Україні і Німеччині і найбільш важливим питанням, які вимагають особливого обговорення в рамках даної теми:

- Формування та реформування спогадів про Другу світову війну;
- Спогади в публічному просторі: музеї та громадські місця;
- Наслідки Голокосту: пам’ятаючи виконавців і рятівників;
- Вплив церкви на формування спогадів про Другу світову війну;
- Фрагментовані спогади про війну – групові відмінності;
- Індивідуальні виміри спогадів про війну: конкретні приклади;
- Спогади про опір, спогади про колаборацію.

На ці теми були прочитані доповіді, представлені монографії. Вітальні слова на відкрітті заходу пролуналі з вуст видатних історіків, проф. Ярослава Грицака (Львів) та проф. Мартіна Шульца Весселя (Мюнхен). Із доповідямі виступили Надія Гончаренко («Зміни в наративах про війну в і поза Українськими підручнікамі історії: від «Велика Вітчизняна Війна» до «Український вимір Другої Світової Війни»»), д-р Олександр Гриценко («"Декомунізовано". Офіційний дискурс Другої Світової Війни в Україні. Основні мотиви, ключові повідомлення, способи отримання»).

Своїми напрацюваннями з учасниками конференции та слухачами поділилися також Енн Хассельманн, Дар'я Козлова, д-р Петро Долганов. Із доповідямі виступили д-р Ігор Щупак, д-р Катерина Буд, д-р Альберт Венгер та інші.

Вплив церкви на формирование спогадів про Другу світову войну обговорювалі Антон Щелкунов («Релігійне відродження у 1941-1943 роках на окупованіх теріторіях в колектівній та сімейній пам'яті церкви християн віри євангельської» та Юлія Юрчук («Спогади церкви про війну: доля релігійніх діячів у формуванні пам'яті про Другу Світову войну в Україні после тисячу дев'ятсот дев'яносто одна року»)».

Доповідь Владислава Гриневича «Шок від пакту»: радянсько-німецькі домовленості у дзеркалі суспільної думки в Україні» біла заснована на щойно виданій у світ книги «Червоний Імперіалізм. Друга світова війна и громадська думка в Україні, 1939-1941», текст якої, у зв'язку з хворобою професора Гриневича, був прочитаний доктором Ігорем Щупаком.

Кульмінацією П'ятої щорічної конференції «Українсько-німецької історичної комісії» і Міжнародної конференції Фонду імені Конрада Аденауера з музейної дидактиці і критичного осмислення історії став урочистий прийом в «Menorah Grand Hall», на якому з великою політичною промовою виступив колишній голова Європарламенту і Фонду Конрада Аденауера, один з провідних європейських політичних мислителів Ханс-Герт Пьоттерінг (Hans-Gert Hermann Pöttering).

Урочистий прийом був організований Фондом Конрада Аденауера також і для того, щоб вшанувати східноукраїнських студентів, які отримують від нього спеціальну стипендію «Sur-Place». На прийом були також запрошені представники дипломатичного корпусу, місцевої влади, релігійні та громадські діячі та лідери громадської думки.

Присутніх вітали Тім Б. Петерс, керівник Харківського офісу Фонду Конрада Аденауера в Україні та Ірина Грицай, заступник голови ДніпрОДА.

Ханс-Герт Пьоттерінг зазначив, що одним із головних завдань Євросоюзу було запобігання воєн в Європі, але це завдання виявилося виконаним тільки всередині Євросоюзу, бо трапилася війна на Балканах, а потім сталося те, чого не було в Європі з часів Другої Світової війни - напад однієї європейської держави на іншу і захоплення частини її території. Тому Пьоттерінг висловив безумовну підтримку України, що зазнала агресії з боку Росії.

Пьоттерінг торкнувся і європейських перспектив України, зазначивши її просування на цьому шляху. Він не тільки висловив упевненість в тому, що Україна увійде до об'єднаної Європи, а й обґрунтував важливість цього як для України, так і для Європи, при цьому Пьоттерінг не приховував, що Україні доведеться спочатку пройти ряд внутрішніх трансформацій, перш за все - в області організації соціуму і у сфері світогляду і формування модерних як національної, так і європейської ідентичності, заснованих на базових етичних цінностях. Цей шлях Україна вже почала і навіть просунулася по ньому, але далеко ще не закінчила - як приклад Пьоттерінг привів Монумент Слави, що знаходиться недалеко від Генерального консульства ФРН в Дніпрі і зазначив, що на ньому початком війни позначений 1941 року, а не 1939 рік, що є лише символом, але вельми наочним.

Ханс-Герт Пьоттерінг особливо підкреслив, що Україні не можна зволікати й не можна надмірно поспішати, що бувають часи, коли треба проявляти активність, виходити на вулиці, проводити кардинальні і радикальні дії, а бувають - коли треба дати змінам вкоренитися, стати частиною соціуму , і тоді треба, як висловився оратор, навіть «просто терпіти». Однак він повністю впевнений в тому, що загальна мета - включення України до єдиної європейської родини народів, входження її до Євросоюзу, реальна в доступному для бачення майбутньому й вельми близька, якщо Україна буде послідовна на цьому шляху.

Особливо Ханс-Герт Пьоттерінг відзначив своє враження від того, що він виступає в настільки величному єврейському центрі, побудованому знаменитою єврейською громадою, в тому місті, де нацисти за два роки окупації знищили понад двадцять тисяч євреїв і були впевнені, що назавжди припинили єврейське життя . Пьоттерінг зазначив, що масштаб єврейського відродження в Дніпрі не просто вражає і приголомшує, але і вельми надихає.

Після закінчення промови Ханса-Герта Пьоттерінга відбулася церемонія нагородження стипендіатів «Sur-Place».

Теги: