Проведення конференції було присвячене 400-річчю вистави в Кам’янці-Струмиловій (нині Кам’янка-Бузька, районний центр на Львівщині) драми Якуба Ґаватовича «Трагедія або Образ смерти Іоана Хрестителя», між діями якої 24 червня 1619 р. було показано перші видані друком українські інтермедії. Їх умовно називають «Продаж кота в мішку» (або «Стецько і Климко») і «Найкращий сон» (або «Прокіп, Грицько і Денис»).

На відкритті конференції виступили з привітаннями ректор Колеґії Патріярха Мстислава архиєпископ Ігор Ісіченко, керуючий Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (о), та завідувач кафедри історії української літератури Харківського національного університету імени В.Н. Каразіна проф. Олена Матушек.

На першій секції «Феномен комічного в літературознавчій інтерпретації» (модератор Олена Матушек) було заслухано доповіді доцента кафедри літературознавства Національного університету «Києво-Могилянська академія» Ростислава Семківа «Класичні теорії комізму: від Аристотеля до Канта», професора кафедри української та світової літератури Харківського національного педагогічного університету імени Г. Сковороди Наталі Левченко «Образ сміху в системі біблійної префігурації в давній українській літературі» та аспірантки кафедри філософії Сумського державного університету Вікторії Гавриленко «Ранньомодерний гумор як показник світогляду».

На другій секції, «Бурлеск і проблеми низового бароко» (модератор Микола Сулима), виступили докторантка кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства Бердянського державного педагогічного університету Світлана Журавльова («Великодня тема в українській бароковій поезії: від величання до бурлеску»), аспірантка кафедри літературознавства Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олена Пелешенко («Моделі райського простору в українському низовому бароко»), маґістрантка Інституту філології Київського національного університету імени Тараса Шевченка Світлана Богданець («Між голодом і обжерством: харчові фабули в гумористичній літературі українського бароко»).

Третя секція, «Поезія повсякдення» (модератор архиєп. Ігор Ісіченко), включала доповіді професорки кафедри міжкультурних досліджень Центрально-Східної Європи Варшавського університету Іоанни Ґетко «Гумор як дидактичний інструмент (на матеріялі видань василіянських друкарень XVIII ст.)», старшого викладача кафедри міжкультурних досліджень Центрально-Східної Європи Варшавського університету Ростислава Крамара «Відгомін низового бароко в українському політичному фольклорі 1920-1930-х років (за матеріялами з розсекречених архівів)», аспірантки докторської школи імени Юхименків Національного університету «Києво-Могилянська академія» Ольги Петренко-Цеунової «Засоби комічного у трагедокомедії Володимир Феофана Прокоповича».

Недільні засідання відкрила секція 4 «Інтермедії» (модератор Наталя Левченко). Доповіді виголосили архиєпископ Ігор Ісіченко, професор кафедри історії української літератури Харківського національного університету імени В.Н.Каразіна («Гібридна війна на сцені Києво-Могилянської академії (1736-1737 рр.)», академік НАН України, заст. директора з наукової роботи Інституту літератури імени Т. Г. Шевченка НАН України Микола Сулима («Життя України в інтермедіях XVII-XVIII ст. (реалістичні та комічні інтерпретації)»), старша викладачка кафедри літературознавства Національного університету «Києво-Могилянська академія» Наталя Пелешенко («Інтермедії до драми Якуба Ґаватовича в романі О. Ільченка Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця»), доцент кафедр української літератури імени академіка Михайла Возняка та філології Львівського національного університету імени Івана Франка й Українського католицького університету Назар Федорак («Низова модифікація житійного канону в Автобіографії Іллі Турчиновського).

Завершальною виявилася секція 5 «Комізм в антиноміях бароко» (модератор архиєпископ Ігор Ісіченко). Вона включала доповіді старшого викладача кафедри історії української літератури Харківського національного університету імени В.Н. Каразіна Юрія Ларіна «Іронічні підтексти передмови Захарії Копистенського до лаврського видання Бесід Іоана Золотоустого на 14 послань святого апостола Павла», завідувачки кафедри історії української літератури Харківського національного університету імени В.Н. Каразіна проф. Олени Матушек «Засоби комічного у проповідях Лазаря Барановича», старшої наукової співробітниці Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» Катерини Борисенко «Засоби комічного в українських богословсько-полемічних трактатах, спрямованих проти російських старовірів», аспірантки кафедри історії української літератури Харківського національного університету імени В.Н.Каразіна Олени Рудої «Сміх і дотеп у книзі Лазаря Барановича Żywoty świętych».

Підсумовуючи перебіг конференції, академік Микола Сулима відзначив вдалий вибір її теми, який визначає перспективний напрямок наукових досліджень, і висловив надію на продовження вельми плідної практики міжнародних медієвістичних зустрічей, що вже вп’яте проводяться в Харкові завдяки Колеґії Патріярха Мстислава та харківському осередкові істориків українського письменства X-XVIII ст. Проф. Олена Матушек подякувала за цікаві доповіді учасникам конференції та відзначила успішну організаційну працю Тетяни Трофименко, а також Людмили Коробко й сестрицтва Свято-Дмитрівського храму Харкова (голова Ірина Цихманова), які заопікувалися харчуванням і побутом гостей конференції. Архиєпископ Ігор Ісіченко повідомив про попередню домовленість із науковим видавництвом «Акта» про публікацію матеріялів конференції в окремому збірнику й висловив надію на його вихід до осени наступного року за умов своєчасного надсилання доповідей.

Теги: