Розпочався захід зі святкової літургії на честь пам’яті прп. Паїсія Величковського, яку очолив митрополит Білоцерківський і Богуславський Августин, ієрарх УПЦ (МП), у співслужінні єпископа Новосанжарського Веніаміна, єпископа Переяслав-Хмельницького Діонісія, благочинного Бишівського округу архімандрита Філарета (Єгорова), кліриків Київської єпархії та духовенства з Молдови і Румунії.

Зокрема, представники молдовської делегації привезли на захід до свята жезл преподобного Паїсія Величковського, який зберігається у Ново-Нямецькому ставропігійному монастирі.

Після богослужіння розпочався круглий стіл, присвячений пам’яті прп. Паїсія Величковського. У його роботі взяли участь голова Богословсько-канонічної комісії УПЦ, митрополит Білоцерківський і Богуславський Августин (Маркевич); віце-ректор Полтавської духовної семінарії, єпископ Новосанжарський Веніамін (Погребний); доцент Київської духовної академії та семінарії, єпископ Переяслав-Хмельницький Діонісій (Пилипчук); завідуючий сектором заочного навчання та духівник Київської духовної академії і семінарії архімандрит Маркел (Павук); благочинний Бишівського округу архімандрит Філарет (Єгоров);  настоятель Свято-Микільської церкви з Молдови протоієрей Василє Чобану та інші гості.

Під час відкриття заходу було зачитане вітальне слово ректора Київської духовної академії і семінарії єпископа Білогородського Сильвестра, який підкреслив, що «помітний слід у житті та духовно-аскетичній спадщині» прп. Паїсія залишило навчання в Києво-Могилянській академії. «Саме з Київської академії він виніс любов до навчання, до чого й закликав чернецтво, саме там він досконало вивчив грецьку та латинь, а відтак читав мовою оригіналу багатьох невідомих тоді слов’янському світу святих отців, саме там він досконально вивчив граматику й стилістику, що допомогло йому під час написання його праць. І тому, спадщину преподобного Паїсія не можна розглядати, не беручи до уваги його навчання в Академії», — наголосив у своєму вітальному слові ректор КДАіС.

Також під час заходу присутнім були представлені наукові повідомлення та доповіді очних і заочних учасників: виступили директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило, доктор історичних наук та професор Павло Гайденко, доктороа філології і доцентоа кафедри славістики Яського університету ім. Олександра Іоанна Кузи (Румунія) Марина Врачу, редактор видавництва «Спадщина православного сходу» Майя Жгун, доцент кафедри педагогіки Слов’янського університету м. Кишинів (Молдова) Інна Карнаєва, доктор богослов’я ієромонах Іустин (Юревич), головний спеціаліст Відділу рідкісних книг і рукописів Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка Анжеліка Петренко-Кириченко, співробітниця Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Анна Бричка та інші.

Організаторами заходу виступили Міжнародний інститут афонської спадщини, Наукова бібліотека ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Православний духовно-просвітницький центр «Ковчег», Бишівське благочиння Київської єпархії УПЦ (МП), Кафедра славістики Ясського університету ім. Олександра Іоанна Кузи (Ясси, Румунія), Науково-дослідний центр вивчення історії релігії та Церкви ім. архієп. Лазаря (Барановича) Національного університету «Чернігівський колегіум», Вищі Свято-Володимирські православні богословські курси.

Теги: