Реставратор Валерій Твердохліб розповідає, що експозиція зроблена повністю руками реставраторів. «Історія ікони з іконостасу – дуже цікава, – говорить Твердохліб. – Центральну ікону експозиції «Спас на престолі» знімали не в церкві у Криворівні, а на кіностудії Довженка. Параджанов на студії створив іконостас для стрічки, для якого використав ікони зібрані своїми силами. Коли Параджанова ув’язнили, ікони зберігалися на студії Довженка. Частину ікон Петро Арсенич привіз із кіностудії в Івано-Франківський краєзнавчий музей. У 1983 в Космачі церква згоріла повністю. Можна сказати, що таким чином Параджанов врятував ці твори, в іншому випадку вони могли згоріти».

Реставратор додає, що частину фрагментів ікон для експозиції передав Музей мистецтв Прикарпаття.  Відомо, що ще чотири ікони зберігаються нині в Києві. Долю інших ще потрібно досліджувати. «Іконостас – велика конструкція, яка була в жахливому стані. Тому процес реставрації був дуже складним. Ми робили консервацію пам’ятки, щоб витягти із забруднень і врятувати від руйнації», – каже Валерій Твердохліб.

Ідею з риштуванням для ікон зробив художник Ярема Стецик. Твердохліб пояснює, що це таке символічне відображення праці митців, які таким чином працюють над іконами в церквах.

У виставкових залах – ікони космацьких майстрів. Деякі з них стали справжнім відкриттям – «Коронація Марії» та «Тайна вечеря», які теж, як виявилося, є частиною одного іконостасу. Ще один елемент виставки – ярмо, яке теж зняли у фільмі «Тіні забутих предків», привезли з музею Криворівні.

«Ця виставка дозволила відкрити не лише ікону «Спаса на престолі» з апостольського ярусу іконостасу 1773 року, а й зробити цінні наукові відкриття», – розповідає Валерій Твердохліб.

«Те що робить Валерій і його колеги – вони навколо давніх творів творять новий контекст, те, що хотів колись у своїй творчості робити і я, Параджанов, – говорить Богдан Мисюга, доцент Львівської національної академії мистецтв. – Ця експозиція виглядає як експозиція кращих музеїв світу».

Теги: