Директор бібліотеки Юліана Амельченко у вітальному слові підкреслила, що Євангеліє від Луки є незвичайною книгою, в якій автор оповідає про життя Ісуса Христа, про Його проповідь, і що вона дуже рада, що українські бібліотека, зокрема Одещини, отримають Євангеліє у перекладі кримсько-ромською мовою.

Ольга Нагорнюк, завідувач відділу соціокультурної діяльності ООУНБ імені М. Грушевського, підкреслила символічність того, що презентація Євангелія від Луки ромською мовою відбувається нині, адже 5-го листопада традиційно відзначається Міжнародний день ромської мови, а 9-го листопада – День української писемності та мови.

Автори видання Дмитро та Золушка Вакаренки, які ще є і пасторами-служителями церкви «Романі Бах», а з 2016 року – членами місії «Перекладачі Біблії України», поділилися спогадами про роботу над книгою. Йшлося про те, що кримські роми вважають себе, як правило, етнічними мусульманами. Проте Золушка, яка є кримською ромкою, ще в юності навернулася до Господа Ісуса Христа та прийняла християнство.


Пастор та керівник проєкту із перекладу Біблії ромськими мовами при місії «Перекладачі Біблії України» Анатолій Шкарін понад чотири роки тому зателефонував Вакаренкам і запропонував перекладати Святе Письмо. За словами Дмитра Вакаренка, який ще є і богословським редактором, спочатку подружжя мало побоювання щодо цієї пропозиції. Йому відразу пригадалися слова зі Святого Письма: «Свідкую я кожному, хто чує слова пророцтва цієї книги: Коли хто до цього додасть що, то накладе на нього Бог кари, що написані в книзі оцій. А коли хто що відійме від слів книги пророцтва цього, то відійме Бог частку його від дерева життя, і від міста святого, що написане в книзі оцій» (Одкровення 22:18-19). Він зазначив, що працюючи над перекладом Біблії, разом із дружиною переживає і трепет, і благоговіння, і відповідальність. Передати Слово Боже треба було так, аби його зрозуміли насамперед звичайні кримські роми, а якість перекладу при цьому відповідала міжнародним вимогам. Тому робота над текстом мала труднощі.

У перекладачів була взаємодія з експертами та консультантами. А після відвідання Дмитром та Золушкою Таврійського Християнського інституту (Херсон), щоб освоїти комп’ютерну програму «Паратекст» (Paratext), їхня робота пожвавішала. Крім того, інколи бракувало слів, аби чітко передати значення біблійних термінів кримсько-ромською мовою. Багато їх давно втрачено та практично не вживаються. Важливою частиною праці була перевірка перекладеного тексту звичайними кримськими ромами. Декотрим із них на початку важко було читати Євангеліє рідною мовою, бо в школі їх навчали російською чи українською, а літератури кримсько-ромською – обмаль. Тому подекуди родичі їх виручали.

В Одесі прзентували Євангеліє від Луки у перекладі кримсько-ромською мовою

Золушка згадувала одну історію про її племінника Рустама, який відвідує їхню церкву. Коли він взяв до рук іще робочу версію перекладеного тексту Євангелія від Луки, то його радості не було меж. «Золушка, – сказав він, – коли я раніше слухав ваші проповіді та читав Святе Письмо російською, то дещо не міг зрозуміти, а тепер усе мені доступно». Згодом племінник допомагав їм у пошуку тих слів кримсько-ромською мовою, які найкраще сприйматимуться читачами». У Дмитра є фотоархів зі світлинами, зробленими ним під час зустрічі з ромами, на якій вони отримували нові видання книги. За словами перекладача, «об’єктив зафіксував і сльози радості, і те, як хтось притиснув книгу до себе, ніби найбільший скарб». Слово Боже, перекладене мовою серця, стало для ромів дуже близьким, рідним і доступним.

Ведучий заходу та пастор місцевої церкви «Шлях Любові» Максим Джум, зауважив, що «ромів потрібно любити, молитися та працювати з ними». Максим розповів про те, що дуже багато працює з ромами у соціальних проєктах. Зазначалося, що ромське питання – це складова національної безпеки, адже через високу народжуваність кількість ромів збільшується у відсотковому відношенні та чисельно. Він підкреслив, що ромів потрібно інтегрувати в українське суспільство, бо інакше буде, як в історії із його підопічним Валерою… У нього було таке: вкрав, в’язниця, вийшов, в’язниця, діабет, смерть. Історія Валерія не втішна… У в’язниці він захворів на цукровий діабет. Валерій не вперше відбував покарання за крадіжки. Злочини він скоював, адже паспорта, освіти, роботи не мав, але потрібно було прогодувати себе та дітей, які жили без матері. Після останнього звільнення потребував інсуліну, але оскільки не мав документів, безкоштовно не зміг отримати ліки та пішов у вічність.

Максим згадав ще одну історію – про дівчинку Тахміну. Ця дитина бешкетувала так, що він не брав її навіть у літні табори. Одного ж разу Максим зустрів Тахміну чистенько одягненою. Як виявилося, вона почала ходити до церкви. Максим впевнений, що Євангеліє змінює людей. Якщо ж є духовне оновлення, то вони славлять Господа, чинять добро для своїх родин і для суспільства, що є навколо. Саме таким добрим змінам і слугуватиме, на думку пастора, книга «О Лошано Гаюэри катар Лука – Євангеліє від Луки».

Марокканець Юнес Нежмі підкреслив, що Божа воля полягає в тому, щоби Його слово було донесено кожному народу. Тому місія «Перекладачі Біблії України» працює над цим». За словами Юнеса, він захоплений тим, як українці служать ромському народу. Все це відбувається в любові, і Бог показує, як потрібно жити, як будувати стосунки. Завдяки цьому перекладу зберігається мова, здійснюється навчання ромів грамотності. Коли читають або проповідують Євангеліє мовою серця, то краще його розуміють, приймають всередині та не потребують перекладача.

Активіст громадської організації «Десяте квітня» В’ячеслав Бондар зауважив, що Євангеліє від Луки у кримсько-ромському перекладі можна порівняти із Біблією короля Якова. Вихід її у світ у 1611 році дав імпульс розвитку британського народу. Також на зустрічі читався фрагмент нового видання та лунала християнська пісня ромською мовою у виконанні родини Вакаренків. Зустріч завершили спільною молитвою за поширення Євангелія ромською мовою та пробудження серед ромів.

Теги: