Як зазначають автори перекладу, з-поміж інших перекладів цей Новий Завіт вирізняють шість особливостей: "По-перше, він євангельський. Його здійснювали євангельські віруючі, і він уникає конфесійної заангажованості. По-друге, він перекладений із загальноприйнятого грецького тексту, який ґрунтується на переважній більшості існуючих манускриптів. Ним Церква користувалась упродовж своєї історії і з нього здійснені основні протестантські переклади Біблії. По-третє, він дослівний. У ньому перекладаються слова оригіналу, а не просто смисл. По-четверте, він точний. Це визначальна риса цього перекладу. Він робить особливий акцент на максимально точній передачі оригіналу. По-п’яте, він зрозумілий. Для досягнення зрозумілості вживаються сучасні зрозумілі слова, а для пояснення малозрозумілих слів використо­вуються примітки. Для кращого розуміння текст розбито на смислові уривки, і до цих уривків подані заголовки, які передають головну думку уривків. По-шосте, він читабельний. Було докладено чимало зусиль для того, щоб переклад легко читався, адже від цього залежить сприйняття й запам’ятовування Писання".

Новий Завіт підійде для особистого читання й дослідження, проповіді й викладання, особистого й церковного благовістя. Зрозумілість і легкість у читанні робить його особливо привабливим для дітей. Його можна використовувати в недільних школах, молодіжних групах, дитячих і молодіжних таборах, під час благовістя серед дітей (наприклад, роздачі в загальноосвітніх школах) тощо, для чого добре підійде малий формат.

Історія виникнення цього перекладу сягає 1997 року, коли Юрію Попченку випала нагода очолити п’ятимісячний євангелізаційний проєкт. Саме під час цього проєкту він відчув гостру потребу в сучасному перекладі Біблії на українську мову. Юрій хотів мати сучасний, зрозумілий, легкий для читання, а головне – точний переклад, але жоден з існуючих українських перекладів, на його думку, не відповідав цим критеріям.

Щоб опанувати біблійні мови, необхідні для здійснення перекладу – давньогрецьку, давньоєврейську та арамейську, – Юрій закінчив два університети. У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка він вивчав давньогрецьку, латинську і українську мову та літературу і отримав ступінь магістра філології. У Російському державному гуманітарному університеті в Москві він вивчав давньоєврейську та арамейську мови і отримав ступінь бакалавра сходознавства. Крім зазначених мов за вісім років навчання Юрій вивчав старослов’янську, румунську, німецьку, сирійську, арабську, аккадську, угаритську, фінікійську, ефіопську та декілька інших. Вільно володіє англійською мовою.

Разом з Юрієм у команді працює Анна Ананченко (Крокіс), одногрупниця по університету імені Шевченка. Анна закінчила аспірантуру цього ж університету і захистила кандидатську дисертацію з давньогрецької мови. Дев’ять років викладала в Київському національному лінгвістичному університеті давньогрецьку й латинську мови та інші предмети. Близько десяти років викладала грецьку мову Нового Завіту в кількох богословських закладах.

Над перекладом також працювали: Олександр Савченко, проповідник і диякон церкви; Арібжанова Ірина Миколаївна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри сучасної української мови Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Ірина Назарук і Олеся Рудник, випускниці Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, магістри філології, фахівці з української мови та літератури і літературного редагування. Зі складних питань перекладу проводилися консультації з доктором філософії Пітером Вільямсом, директором Tyndale House у Великобританії.

Робота над перекладом здійснювалася в три етапи. Спочатку головний перекладач (Юрій Попченко) робив чорновий переклад. Потім його вичитували на предмет відповідності оригіналу та українському словоживанню Анна Ананченко та інші редактори. Їхні зауваження та пропозиції обговорювалися всією перекладацькою командою і в текст вносилися узгоджені зміни. У сумнівних випадках перекладацька команда проводила усні й письмові опитування серед широкого загалу читачів різних вікових груп. У результаті цього було створено другий варіант перекладу, який ще раз був вичитаний перекладачем та редакторами. Нові зауваження й пропозиції були знову обговорені і в текст були внесені узгоджені зміни. Так виник третій, остаточний, варіант перекладу.

У 2016 році в церквах було проведено низку презентацій перекладу і залучено до співпраці 55 пасторів, проповідників, керівників об’єднань церков, викладачів семінарій, філологів тощо. Було проведено 63 опитування стосовно різних варіантів перекладу тих чи інших віршів, отримано й опрацьовано сотні відповідей, які були враховані під час підготовки пробного видання Нового Завіту.

У 2017 році вийшло пробне видання Нового Завіту, яке було поширене серед євангельських служителів для отримання відгуків. Зауваження й побажання висловили 29 пасторів, проповідників, викладачів семінарій, філологів. Також була створена Вайбер-група для редагування пробного видання, в яку ввійшло близько 70-ти осіб. Упродовж 2,5 років у цій групі було написано 61 статтю з проблемних питань перекладу, проведено більше сотні опитувань і обговорень. Результати були враховані під час підготовки остаточного видання.

Замовити Новий Завіт можна через www.facebook.com/Bible4ua або за тел. 093 154 6172 (Viber).

Теги: